Україна наростила бюджет на оборону до рекордних 4,4 трлн гривень на 2026 рік, отримавши перший транш у 3,9 млрд євро від ЄС для потреб у дронах. Водночас, Бюро економічної безпеки чинить тиск на авіакомпанії, які у 2025 році перерахували до бюджету 702 млн гривень податків.
Україна вже п’ятий рік протистоїть повномасштабній агресії, і забезпечення фінансування сектору безпеки та оборони залишається головним пріоритетом для держави. Для підтримання обороноздатності Київ змушений постійно збільшувати витрати на армію, закупівлю озброєння та техніки, зокрема завдяки фінансовій підтримці міжнародних партнерів. На цьому фоні дії деяких державних інституцій, які підривають стабільність галузей, що продовжують генерувати значні податкові надходження навіть під час війни, виглядають особливо суперечливо. Йдеться, зокрема, про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіабізнес, який щорічно сплачує майже мільярд гривень податків, як зазначає видання УНН.
Рекордне зростання видатків на оборону
У червні поточного року Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету на 2026 рік, збільшивши фінансування безпекового та оборонного сектору на 1,56 трлн гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, після чого він набув чинності.
За результатами цих змін, загальний обсяг фінансування оборони у 2026 році досяг безпрецедентної позначки у 4,4 трлн гривень.
З додатково виділених коштів:
- 1,52 трлн грн призначено для Міністерства оборони;
- 16,7 млрд грн – для органів системи МВС;
- 4,8 млрд грн – для Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – для СБУ;
- 1,8 млрд грн – для ГУР Міноборони;
- додатково 14,6 млрд грн виділено до резерву сектору безпеки і оборони.
При цьому 2,3 трлн гривень будуть спрямовані на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трлн гривень – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
Ці масштабні фінансові вливання ще раз підкреслюють, що для збереження спроможності протистояти агресору держава вимушена постійно нарощувати оборонні витрати.
Україна шукає фінансування у міжнародних партнерів
Очевидно, що забезпечення таких колосальних видатків виключно за рахунок внутрішніх ресурсів є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки узгодженню Європейським Союзом значного пакету фінансової допомоги Україні.
Йдеться про кредитний пакет обсягом 90 млрд євро, розрахований на 2026–2027 роки, з яких 60 млрд євро цільовим чином спрямовані на оборонні потреби України.
30 червня Київ отримав перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро, призначений для придбання дронів, в рамках зазначеного кредиту Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України є основою її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для посилення оборони України. Буде більше”, – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Подальші виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотних систем, а також розширяться на боєприпаси, ракети та системи протиповітряної оборони.
Таким чином, міжнародні партнери допомагають Україні покрити частину фінансових потреб, необхідних для продовження оборони, закупівлі озброєнь та підтримки макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності міжнародної допомоги, збереження власного фінансового потенціалу держави, тобто стабільних податкових надходжень від українського бізнесу, залишається критично важливим.
Авіаційна галузь продовжує наповнювати бюджет попри відсутність польотів
Одним із прикладів такої стійкості в умовах війни є українська цивільна авіація. Незважаючи на повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних обставинах, підприємства галузі не тільки зберегли свою діяльність, але й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь перерахувала до бюджету 702,23 млн гривень, що є найвищим показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками виявилися підприємства, що спеціалізуються на пасажирських авіаперевезеннях. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 млн гривень.
Ще майже 125,7 млн гривень сплатили компанії, що займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 млн гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Показовою є також динаміка податкових надходжень, яка демонструє щорічне зростання. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила приблизно 297 млн гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 млн гривень, у 2024 році – до 515,5 млн гривень, а у 2025 році було встановлено новий рекорд – понад 702 млн гривень.
Це свідчить про те, що навіть без можливості виконувати польоти всередині України, авіаційні підприємства продовжують генерувати доходи за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти висловлюють думку, що в повоєнний період саме авіаційна галузь може стати рушієм економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна з тих галузей, де Україна може відновити та надалі розвивати свої лідерські позиції у світовій економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки та сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Блакитний колір символізує небо, тобто авіакосмічну сферу, а стиглий колос символізує аграрну сферу”, – зауважив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
В умовах, коли Україна змушена звертатися за десятками мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас, дії певних державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, що працюють за механізмами, які вже багато десятиліть застосовуються у світовій авіаційній індустрії. Зокрема, БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті. Це стало підставою для відкриття кримінальних проваджень. Від такого трактування правоохоронним органом оренди транспортних засобів як використання інтелектуальної власності постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово підкреслювали, що така позиція суперечить міжнародним угодам про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та усталеній судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство щодо лізингу повітряних суден не зазнавало змін протягом останніх 30 років, наштовхує на думку про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Адже претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча діяльність підприємств не змінювалася.
На думку експертів, ця проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який вже п’ятий рік функціонує в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати вирішальним фактором на користь повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації. Адже наразі вона виживає завдяки міжнародним контрактам.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечнішим є те, що міжнародний партнер розцінює невизначеність як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, хто має менше ризиків і більш передбачувані правила”, – зазначив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, звертається до міжнародних партнерів за новими пакетами фінансової допомоги та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. За таких умов державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними діями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.