Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Сі Цзіньпін: якщо Вашингтон помилково врегулює тайванське питання, відносини між двома державами опиняться в «критично небезпечній обстановці»
Перший день перемовин Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном у Пекіні продемонстрував фундаментальну розбіжність у мисленні обох лідерів: американський президент робив ставку на особисті симпатії та розмови про партнерство, тоді як китайський з перших моментів встановлював межі можливого діалогу. Про це інформує «Главком» з посиланням на The New York Times.
Трамп висловлював похвалу, Сі окреслював кордони
Щойно завершився церемоніал зустрічі – 21 артилерійський залп та почесна варта підрозділів Народно-визвольної армії, – китайський лідер негайно перейшов до суті. Головною темою Сі Цзіньпін визначив Тайвань, давши зрозуміти: будь-яке зближення між країнами може припинитися, якщо Вашингтон втручатиметься в плани Пекіна щодо острова.
«США мають підходити до тайванського питання з максимальною обережністю», – заявив Сі Цзіньпін, і це прозвучало в перші ж хвилини його публічного виступу у Великій залі народних зборів.
Трамп на цьому тлі виглядав інакше. Він назвав господаря «великим лідером» і неодноразово підкреслював свої добрі особисті стосунки з китайським керівником. На державному банкеті американський президент розповів про судно Empress of China, яке 1783 року вирушило у 14-місячну експедицію і започаткувало торгівлю між двома країнами. Трамп змалював картину давнього партнерства, яке, незважаючи на труднощі, завжди знаходило вихід.
«Ми знаходили спільну мову навіть тоді, коли виникали складнощі. Я телефонував тобі, ти телефонував мені – люди не знають про це, – і ми дуже швидко вирішували проблеми. Ми матимемо неймовірне майбутнє разом», – заявив американський президент.
Сі Цзіньпін у відповідь повернувся до своєї усталеної концепції: щоб конкуренція не переросла у конфлікт, сторонам слід уникати «пастки Тікідіда». Цей термін, який популяризував професор Гарварду Грем Еллісон, описує закономірність, за якою суперництво між чинною та висхідною наддержавою нерідко завершується війною. Китайський лідер запропонував формулу «стратегічної стабільності» як основу для відносин – і зробив це з очевидним розрахунком на перспективу, що виходить за межі нинішнього президентського терміну Трампа.
«Спільні інтереси Китаю та США переважають наші розбіжності. Стабільність у відносинах між нашими країнами – це благо для всього світу», – зазначив Сі.
Але одразу ж окреслив альтернативу: «Якщо вирішувати ці питання неправильно, між двома країнами виникнуть зіткнення і навіть конфлікти, що поставить увесь комплекс китайсько-американських відносин у надзвичайно небезпечну ситуацію».
Дві різні інтерпретації однієї зустрічі
Після переговорів Білий дім та китайська сторона оприлюднили заяви з різними акцентами – і це саме по собі показово.
Американське комюніке згадувало:
- протидію постачанню хімічних прекурсорів для виготовлення фентанілу;
- закупівлю американської сільськогосподарської продукції;
- забезпечення свободи мореплавства в Ормузькій протоці.
Тайвань у заяві Білого дому не згадувався – так само, як і китайські обмеження на рідкісноземельні метали та нарощування ядерного потенціалу КНР.
Пекін, навпаки, виніс Тайвань на перший план і наголошував на необхідності уникнути прямого протистояння між двома країнами.
Аналітики вже звернули увагу на ще одну показову деталь: американська делегація прибула разом із шістнадцятьма керівниками великих корпорацій – Трамп сам пояснив їхню присутність як знак «поваги» до Китаю і сподівання отримати доступ до його ринку. Серед делегатів – люди з десятиліттями досвіду ведення бізнесу в КНР, зокрема ті, хто пройшов через суперечки щодо крадіжки інтелектуальної власності та дискримінаційних умов для іноземних компаній.
Китай своїх бізнес-лідерів не запросив – ані від BYD, що намагається вийти на американський ринок, ані від DeepSeek, чий прорив у сфері штучного інтелекту вже став предметом окремих переговорів між двома країнами.
Контраст із внутрішньою риторикою
Журналісти фіксували і ширший парадокс: у Пекіні Трамп говорив про Китай мовою партнерства – зовсім не так, як він зазвичай робить у виступах перед американською аудиторією. Під час президентських кампаній він систематично представляв КНР як країну, що краде американські робочі місця і становить загрозу національній безпеці. У Великій залі народних зборів ці теми не звучали.
Сі Цзіньпін, зі свого боку, виглядав впевнено – і ця впевненість, за оцінками аналітиків, живиться не лише позицією Китаю, а й ситуативними перевагами. Поки Вашингтон втягнутий у тривалий конфлікт з Іраном, ресурси і увага Пентагону відволікаються від Тихоокеанського регіону – і Пекін це враховує.
Найгостріші питання – Тайвань, американська військова присутність в Азії та економічні обмеження – за оцінками спостерігачів, обговорювалися на закритих сесіях без преси. Саме там, на думку аналітиків, і визначатиметься реальний зміст пекінського саміту.
Нагадаємо, напередодні переговорів «Главком» повідомляв, що ключовими темами зустрічі мали стати торгівля, питання Ірану, Тайвань і штучний інтелект. Це перший державний візит американського президента до Китаю за дев’ять років.
До слова, за підсумками першого дня перемовин сторони також обговорили російську війну проти України, ситуацію на Близькому Сході та події навколо Корейського півострова.