Українські переробники надають перевагу соняшнику над соєю та ріпаком.
Про це висловився головний науковий співробітник відділу економіки сільськогосподарського виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» та доктор економічних наук Володимир Россоха під час інтерв'ю виданню «Коммерсант Украин».
Він наголосив, що переробка соняшнику є дуже прибутковою. Вихід олії, який становить майже 40% ваги зерна, забезпечує швидку окупність інвестицій.
«Додаткові переваги включають сильний внутрішній попит, стабільний експорт, мінімальні ризики та сприятливе законодавство, таке як заборона на експорт насіння соняшнику та встановлення сприятливих умов для експорту фасованої олії», – уточнив експерт.
Труднощі, пов'язані з переробкою сої та ріпаку, за словами Володимира Россохи, пов'язані з технологічними особливостями сої та мінливістю якості та зберігання ріпаку.
Переробка сої вимагає спеціалізованого пресувального або екстракційного обладнання, ретельного моніторингу ферментів (токсичність сирої сої), деактивації уреази та використання високоякісних технологій для використання соєвого шроту. Більшість переробників сої – це невеликі або застарілі підприємства. Отже, експорт сировини часто простіший, ніж її переробка.
«Ріпакове насіння, з іншого боку, має високу кислотність і вміст вологи, що ускладнює зберігання. Очищення ріпакової олії має відповідати суворим стандартам щодо гіркоти, запаху та глюкозинолатів. Експорт насіння іноді може виявитися економічно вигіднішим, ніж інвестування в очищення та упаковку», – уточнив спеціаліст.
Крім того, він зазначив, що для сої та ріпаку, на відміну від соняшнику, немає суттєвого економічного стимулу для переробки. Експорт насіння для сої та ріпаку не обмежений. Глибина внутрішнього ринку для цих продуктів менша. Хоча соняшникова олія є основним продуктом для українських споживачів, соєва та ріпакова олія переважно експортуються, що призводить до менших інвестицій у місцеву переробку, брендинг, розлив та упаковку.
«Таким чином, переробка соняшнику є надзвичайно прибутковою, оскільки це широко культивована культура, відносно проста в переробці та має стабільний попит. Натомість, соя та ріпак є технологічно складнішими, ризикованішими культурами з нижчою місцевою доданою вартістю, якщо не робити значних інвестицій у глибоку переробку», – підсумував Володимир Россоха.
Источник: www.agroportal.ua