Організація Epicenter K постійно шукає шляхи для вдосконалення борошномельної промисловості; однак, війна, що триває в країні, вимагає певних значних адаптацій до цього ринку.
Про це повідомив перший заступник голови правління компанії «Епіцентр К» Віталій Головня під час конференції «АгроУкраїна Саміт».
Він зазначив, що до 2022 року борошномельний сектор був менш орієнтований на Європу, натомість експортуючи до країн Близького Сходу та Північної Африки, Індонезії та інших країн.
«У той час морські контейнерні перевезення працювали. Коли значна кількість імпорту надходила до України в контейнерах, борошно експортувалося в тих самих контейнерах, щоб зменшити логістичні витрати як для імпортерів, так і для експортерів. Наш аналіз ринку показав, що найбільші виробники борошна розташовані в регіонах зі значними ринками. Наприклад, Харківська область була провідним експортером борошна, де розташовані три великі борошномельні підприємства та ринок Барабашово. Хмельницька область була схожою. Таким чином, є специфічні характеристики, але наразі ці логістичні маршрути не функціонують», – констатує Віталій Головня.
Щодо системи квот ЄС на українську пшеницю, яка охоплює продукцію борошна, експерт вважає, що було б вигідно, якби Україна могла експортувати на європейський ринок щонайменше 50 тисяч тонн борошна.
«У 2023-2024 роках українське борошно постачалося до багатьох європейських країн, зокрема до Італії, де його використовували для приготування спагетті. Вони були здивовані, дізнавшись, що це українське борошно, оскільки раніше про це не знали. Тепер ми фактично інтегровані в європейський ринок, і українські товари присутні в Європі», – зазначає Віталій Головня.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
Источник: www.agroportal.ua