Морські леопарди, звичайні тюлені, морські слони, пінгвіни та рожевий єдиноріг. Усі ці істоти є мешканцями Антарктиди, за винятком іграшкового єдинорога.
«Моя донька подарувала мені його прямо перед від'їздом в експедицію. Він служить моїм талісманом», — каже 37-річний Єгор Звержинський з Кременчука Полтавської області , який трохи більше місяця тому розпочав свою роботу дизельним електриком на дослідницькій станції «Академік Вернадський» у складі української полярної дослідницької групи.
ВІДЕО ДНЯ
«Ми «полюємо» на китів з науковою метою»
Єгор часто згадує про свій далекий дім, що знаходиться за понад 15 тисяч кілометрів, на маленькому острові Галіндез у Західній Антарктиді… постійні повітряні тривоги. Він постійно тримає активним додаток для моніторингу потенційних загроз рідному місту. У таких випадках він часто звертається за підтримкою до своєї родини, якщо має вільний час. Його обов'язки, як і у решти команди, не обмежені конкретними часовими рамками.
Єгор Звержинський виконує обов'язки дизельного електромонтера на станції «Академік Вернадський».
— Ми з колегою Юрієм маємо завдання підтримувати обладнання в оптимальному стані та усувати будь-які несправності, що виникають на станції, — пояснює Єгор, який раніше працював на заправках мережі «Укрнафта». — Я безпосередньо відповідаю за дизель-генератори. Вони працюють по черзі: коли я вимикаю один, одразу вмикаю інший. Я проводжу їх технічне обслуговування. Іноді, лише після того, як вмикаються відгалуження, я згадую про рукавички. Спочатку не відчуваєш морозу, подібного до сонячних променів. Однак клімат тут зовсім інший, ніж в Україні. Перед виходом зі станції обов’язково нанесіть сонцезахисний крем, щоб захистити шкіру від ультрафіолетового випромінювання. Також необхідно одягнути окуляри для захисту очей.
РЕКЛАМА
Єгор також відповідає за перевезення вчених (біологів, метеорологів) на сусідні острови на невеликих човнах, де вони проводять різні спостереження.
— У певні дні ми з Зоєю Швидкою, біологом з Києва, «полюємо» на китів заради науки, — продовжує він. — Вона використовує спеціалізоване обладнання — арбалет — щоб взяти з них біопсію. Цей метод перевірений світовою науковою спільнотою і є повністю безпечним для ссавців. Я маю підпливти приблизно на десять метрів від цієї величезної істоти. У цей момент у мене різко піднімається адреналін.
Полярна станція «Академік Вернадський» РЕКЛАМА
Команда 30-ї Української антарктичної експедиції, яку очолює досвідчений полярний дослідник і метеоролог Олександр Полудень, складається з 13 осіб: 4 жінок та 9 чоловіків. Серед них 8 науковців (3 метеорологи, 3 біологи, 2 геофізики) та 5 членів команди життєзабезпечення (системний адміністратор, дизельний інженер, механік, лікар та кухар). Троє з них родом з Полтавської області. Окрім Єгора Звержинського, це 33-річна лікарка Юлія Тихонович з Гадяча та 48-річна кухарка Олена Лещенко з Полтави. Вони прибули до лікарні імені академіка Вернадського 15 березня.
— Мета експедиції — проведення наукових досліджень клімату, геофізичних процесів, біорізноманіття та стану океану в Антарктиді, а також забезпечення безперебійної роботи станції «Академік Вернадський» у рамках міжнародної наукової співпраці, — долучається до обговорення через Viber Юлія Тихонович. — Українські вчені займаються цією роботою майже 30 років.
Медик Юлія Тихонович на зеленому снігу в Антарктиді
Загалом, дослідники з усього світу накопичили величезний масив безперервних даних про Антарктиду. Одним з найвизначніших відкриттів, зроблених британцями в 1985 році, є феномен озонової діри. Оскільки це питання активно досліджувалося, згодом було підписано Монреальський протокол, який забороняє викид фреонів в атмосферу. Подальші дослідження показали, що зниження рівня фреонів призвело до зменшення розміру озонової діри. Слід зазначити, що «діра» являє собою шар атмосфери, який пропускає більше шкідливого випромінювання, яке зазвичай фільтрується на звичайних широтах. Тому вкрай важливо бути гранично обережним: не виходьте на вулицю без належного захисту.
РЕКЛАМА
Результати магнітометричних спостережень слугують основою для розробки навігаційних систем.
Результати геофізичних спостережень покращують наше розуміння характеристик земної кори.
Дані, зібрані метеорологами, використовуються для прогнозування погоди. Крім того, на основі аналізу даних, зібраних у попередні роки, вчені можуть робити прогнози щодо зміни клімату.
Один з аспектів міжнародного проєкту «Океан: Лід», до якого минулого року долучилися вітчизняні полярні дослідники, передбачає дослідження змін океанічних течій, причин танення льодовиків та підвищення рівня моря. Це дослідження допоможе передбачити, які прибережні регіони (включаючи Україну) перебувають під загрозою затоплення в умовах підвищення рівня моря у світі.
Загалом, наукові дослідження в Антарктиді мають глобальний характер, проводяться більш ніж однією лабораторією чи станцією та зберігаються у спільних сховищах, доступних дослідникам з різних країн світу. Усьому цьому сприяє міжнародний Антарктичний договір.
«Закупівля продукції триває за планом»
Звичайно, лікар команди повинен надавати медичну допомогу за потреби — за перших ознак хвороби чи нещасних випадків, а також запобігати захворюванням. На щастя, Юлії Тихонович досі доводилося займатися лише легкими клінічними випадками у своїй спеціалізації. Маючи кілька спеціалізацій (до приєднання до експедиції вона працювала сімейним лікарем, а пізніше ендокринологом), лікарка також здобула знання в інших медичних галузях. Станція оснащена різноманітними ліками та інструментами для…