Вибори Папи Римського №267: Огляд «Кімнати сліз», обраного імені та значення «Перстня рибалки»

Фото: gettyimages.com

Вранці в середу, 7 травня, у Ватикані розпочався конклав, метою якого є обрання нового Папи Римського, 267-го за рахунком. Загалом 133 кардинали з 70 країн (включно з кардиналом Миколою Бичком з України) беруть участь у процесі голосування за наступника Папи Франциска, який помер минулого місяця. Саме голосування в Сікстинській капелі розпочалося ввечері 7 травня, його тривалість поки що невідома — воно може тривати день-два, а можливо, навіть місяць. Коротко про символи та традиції, якими Католицька Церква керувалася протягом століть у виборі свого понтифіка.

Конклав («з ключем»)

Практику обрання Папи Римського через конклав було встановлено Папою Григорієм X у 1274 році під час Другого Ліонського собору після тривалих виборів з 1268 по 1271 рік, які тривали майже три роки.

Термін «конклав» (від латинського cum clave, що означає «з ключем») означає усамітнення кардиналів для пришвидшення прийняття ними рішень. Розпорядження Григорія X передбачали утримання кардиналів в одній палаті, обмеження їхнього харчування хлібом і водою після трьох днів і навіть зняття даху, якщо вони не могли дійти рішення. Ці суворі заходи мали на меті усунути затримки.

Сьогодні кардинали не страждають від голоду чи негоди; натомість вони перебувають у усамітненому середовищі ватиканської резиденції Санта-Марта, де є гостьовий будинок для кардиналів, під суворою конфіденційністю.

Цікаво, що під час конклаву 1268–1271 років у Вітербо місцеве населення замкнуло кардиналів у Палаццо деї Папі, зменшило їхні пайки та частково зняло дах, щоб пришвидшити процес прийняття рішень під час негоди.

Дзвони базиліки Святого Петра задзвонять, щойно буде оголошено ім'я нового Папи. Фото: pexels.com

Правило двох третин голосів

Кандидат, який претендує на папський престол, повинен отримати дві третини голосів (плюс один, якщо загальна кількість виборців не ділиться на три). Якщо консенсусу не досягнуто після кількох турів голосування, конклав може зробити паузу для молитви та роздумів. З 1996 року (згідно з програмою Івана Павла II «Universi Dominici Gregis»), після 33 турів кардинали можуть обрати просту більшість, хоча цього ще не сталося.

Процедура голосування

Голосування відбувається в Сікстинській капелі. Кардинали по черзі підходять до вівтаря, де розташована урна для голосування, опускають свої голоси та промовляють присягу: Testor Christum Dominum, qui me iudicaturus est, me eum eligere quem secundum Deum iudico eligi debere («Я свідчу перед Христом, який мене судитиме, що я обираю того, кого, згідно з волею Божою, вважаю гідним обрання»). Перед голосуванням кардинали клянуться дотримуватися конфіденційності конклаву під загрозою відлучення від церкви. Порушення цієї клятви призводить до автоматичного відлучення від церкви (latae sententiae), хоча в історії були рідкісні випадки витоку інформації (наприклад, анонімно опубліковані щоденники кардиналів).

Кардинали залишаються повністю ізольованими в резиденції Санта-Марта та Сікстинській капелі. Усі місця перевіряються на наявність прослуховуючих або записуючих пристроїв із сучасними технологіями (наприклад, глушилок сигналу). Зовнішнє спілкування суворо заборонено. Навіть допоміжний персонал (лікарі та кухарі) проходить ретельну перевірку та обіцяє мовчання.

Обрання нового Папи чудово проілюстровано у фільмі «Конклав». Фото: кадр з фільму

Сікстинська капела як місце голосування

З 1878 року Сікстинська капела слугує основним місцем для конклавів завдяки своїй безпеці та символічному значенню. Товсті стіни та велич капели створюють ідеальну атмосферу для конфіденційності та урочистості конклаву. Фрески Мікеланджело, зокрема «Страшний суд», височіють над кардиналами, коли вони голосують.

Перед кожним конклавом каплицю оглядають на наявність пристроїв спостереження, а спеціальна піч, яка використовується з 1939 року, спалює бюлетені, створюючи культовий дим.

Димові сигнали (чорний та білий дим)

Цей звичай сповіщає світові про початок конклаву. Чорний дим (fumata nera), що утворюється внаслідок спалювання бюлетенів вологою соломою або хімікатами, означає, що Папу ще не обрано. Білий дим (fumata bianca), що утворюється за допомогою сухої соломи або хімікатів, сповіщає про обрання нового Папи. Цей дим піднімається з димаря на вершині Сікстинської капели та є шанованим публічним ритуалом, який спостерігають натовпи на площі Святого Петра та через ЗМІ по всьому світу.

У 1958 році виникла плутанина, коли дим здавався сірим, що призвело до помилкових повідомлень про нового Папу. Сьогодні хімічні добавки забезпечують чіткіші кольори. Крім того, з 2005 року дзвін собору Святого Петра дзвонить разом із білим димом, щоб

Источник: kp.ua