У Стокгольмі відкрився щорічний фестиваль «Українська весна»

У Стокгольмі розпочався щорічний фестиваль «Українська весна» Фото 02.05.2025 18:17 Укрінформ Масштабний фестиваль «Українська весна» втретє відбувся на головному концертному майданчику Швеції – Королівському концертному залі.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, цьогорічна тема фестивалю «О, ти українець? – Українські зірки на світових сценах» має на меті підкреслити значний вплив українських митців на світову культурну спадщину, водночас розкриваючи менш відоме українське коріння відомих постатей.

Захід координується Українським інститутом у Швеції.

Художній керівник фестивалю, шведсько-українська піаністка Наталія Пасічник, наголосила, що метою заходу є познайомлення шведської аудиторії з визначними українськими іменами, які збагатили європейську та світову культуру.

«Вже третій рік поспіль Стокгольм стане центром української культури в Європі, приймаючи найбільший на континенті фестиваль, присвячений Україні. Програма фестивалю включає 12 різноманітних культурних заходів. «Українська весна» – це свідчення стійкості, мистецького бачення та різноманітності українських голосів, які століттями переплітаються з культурною спадщиною Європи. Ми прагнемо висвітлити багату українську традицію та тих митців, чия українська спадщина часто залишалася невизнаною. Багато хто жив далеко від батьківщини, інші ж залишалися непоміченими через те, що були змушені творити під століттями російської окупації на території сучасної України», – зазначив Пасічник.

Перед грандіозним концертом, що відкрив захід, було проведено відкритий форум, присвячений обговоренню значення української культури для виживання та збереження національної ідентичності. У дискусії взяли участь шведські та українські фахівці, зокрема професор сходознавства Уппсальського університету Стефан Гедлунд, президент Королівської шведської академії музики Стефан Форсберг, креативний директор Українського інституту в Києві та співзасновниця Інституту Малевича Тетяна Філевська, а також журналістка та головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. Дискусію модерувала шведська журналістка та письменниця Ліза Б’юрвальд.

Серед порушених тем були: чи може культура служити зброєю в контексті російсько-української війни, необхідність відокремлення культури від політики та причини рішучості Росії знищити українське мистецтво.

Було відзначено, що в Європі люди схильні сприймати культуру як «щось позитивне та невинне», пов’язане з корисними цінностями, що сприяють взаєморозумінню, об’єднують людей та будують довіру між народами. Однак також було зазначено, що культуру справді можна використовувати як зброю, як засіб допиту та як втручання у внутрішні справи — тактика, в якій росіяни досягали успіху протягом століть.

У своєму виступі Філевська наголосила, що українці гостро усвідомлюють цю реальність.

«До початку конфлікту в Україні у 2014 році більшість українців позитивно ставилися до Росії, щиро захоплювалися нею та були добре знайомі з російською культурою. Російська культура в Україні була більш присутня, ніж сама українська. Російська культура зберігала своє домінування, незважаючи на наш статус незалежної держави. Конкуренція з російською культурою була складною через її більш «винахідливий» характер. Тому, коли на сході України спалахнула війна та почалася окупація Криму, нам було важко це зрозуміти. Саме в той момент ми задумалися: можливо, знайомство з російською культурою шкідливе для українців? Ми усвідомили, що до російського вторгнення на нашу землю такі постаті, як Путін, Пушкін та Достоєвський, були поширені на наших книжкових полицях та екранах», – наголосила Філевська.

Вона зазначила, що після десятиліття з початку російського вторгнення стало зрозуміло, що росіяни націлені на об'єкти української культурної спадщини. «Коли росіяни захоплюють українські міста та села, їхніми першими діями є руйнування музеїв та спалювання української літератури. Вони вилучають твори з бібліотек, забирають книги зі шкіл, спалюють їх та замінюють російською літературою та навчальними текстами. На сьогодні росіяни знищили 1400 об'єктів культурного значення в Україні», – заявила Філевська.

Після обговорення фестиваль було урочисто відкрито виступом Львівського національного філармонічного камерного оркестру. Оркестр представив твори трьох найвидатніших сучасних українських композиторів, яких часто називають «трьома «С»»: Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича та Мирослава Скорика. Разом ці композитори представляють музичну тріаду, яка лежить в основі сучасної української музики та її майбутнього розвитку.

Шведська публіка також була знайома з творчістю Леонарда Бернстайна та Джорджа Гершвіна, двох видатних композиторів українського походження. Крім того, вони виконали «Колискову» Василя Барвінського — твір, який надихнув Гершвіна на створення його найвідомішого твору «Літо». Музику Барвінського знищила російська влада, а його самого разом з усією родиною заслали до Сибіру.

У концерті взяли участь відомі шведські таланти: мецо-сопрано Анне Софі фон Оттер, піаніст Бенгт Форсберг, гітарист Фабіан Фредрікссонс та акторка Стіна Екблад. Вони виконали, серед іншого, твори на вірші Лесі Українки, перекладені шведською мовою.

Серед слухачів були українські військовослужбовці, які отримали важкі поранення в бойових діях і зараз проходять лікування та реабілітацію в Стокгольмі, а також українські родини, які знайшли притулок у Швеції під час війни, а також представники волонтерських організацій, що підтримують Україну.