100 днів Трампа: що обіцяв американський президент і чого він насправді досяг

Фото: Дональд Трамп у Facebook

Останній день квітня знаменує 100-й день з того часу, як Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента Сполучених Штатів. Які важливі зобов'язання він взяв на себе та чого досяг за цей період?

Рекордна кількість виконавчих указів у перший день

Інавгурація ледве завершилася, як 20 січня Дональд Трамп видав 26 указів. Ця цифра перевищує показники будь-якого іншого президента в день його інавгурації. Серед цих указів були директиви про «припинення політизації федеральних агентств», скасування 79 указів адміністрації Байдена, початок масових депортацій, посилення безпеки кордонів, скасування мандата на електромобілі та заборону урядової цензури.

Протягом 100 днів масштабну ініціативу було реалізовано лише частково. Були прийняті та набули чинності виконавчі укази, що призвело до різкого скорочення на 94% кількості іммігрантів, які перетинають кордон США, та початку масових депортацій. Однак деякі укази, як-от той, що стосується скасування громадянства за правом народження, зіткнулися з судовими перешкодами. Всебічне виконання таких директив вимагає значного часу та законодавчої підтримки, якої багатьом із цих документів наразі бракує.

Видання «The Economist» оцінило перші результати президентства Трампа таким чином. Фото: economist.com

Створення Департаменту ефективності урядування (DOGE)

Дональд Трамп оголосив про створення Міністерства освіти США (DOGE) на чолі з Ілоном Маском та Вівеком Рамасвамі з метою зменшення федеральної бюрократії. Перші дії нової ініціативи призвели до ліквідації майже повністю функціонального агентства USAID, фрагментації Міністерства освіти та розформування інших агентств. Тисячі співробітників зіткнулися зі звільненнями.

Як і очікувалося, ентузіазм Маска та його команди не отримав особливої оцінки, окрім Трампа: позови від звільнених та скорочених працівників заполонили суди, тоді як Конгрес США почав чинити опір, виявляючи розбіжності в законах про фінансування. Для реалізації всіх запропонованих Маском змін необхідні законодавчі зміни, і Конгрес ще має визначити, як і чому їх впроваджувати.

Розмістивши Ілона Маска за президентським столом 24 лютого, журнал TIME підкреслив незвичайну динаміку влади мільярдера. Фото: time.com

Зобов'язання щодо масових депортацій та закриття кордонів

Президент США також оголосив про початок масової депортації іммігрантів без документів та закриття кордону з Мексикою, що включало потенційне застосування військової сили та відновлення заборон на в'їзд для різних країн. Депортації розпочалися в лютому з відправлення військового рейсу, який перевозив мігрантів з Гуантанамо. Однак загальне вивезення 11 мільйонів осіб (орієнтовна кількість іммігрантів без документів у США) просто неможливе протягом 100 або навіть 1000 днів через логістичні та юридичні обмеження. Справа щодо дещо неясної депортації сальвадорця Кілмара Гарсії з США до Сальвадору залишається на розгляді, що викликає питання про те, скільки ще таких заплутаних справ попереду!

У відповідь на початок торговельних війн, The Economist 3 квітня наголосив, що Трамп шкодить економіці власної країни. Фото: economist.com

Тарифна битва з усім світом

На початку лютого Трамп оголосив про тимчасове припинення підвищення тарифів на канадські та мексиканські товари в обмін на згоду країн посилити свої зусилля у боротьбі з наркоторгівлею. Після завершення паузи були запроваджені тарифи, що переросло у повномасштабний торговельний конфлікт.

Тарифи набули чинності 4 березня, що призвело до обвалу фондового ринку США, що спричинило відповідні тарифи та економічну нестабільність. Громадські настрої були здебільшого негативними, 64% американців виступили проти тарифів. У квітні Трамп оголосив «День визволення» та запровадив універсальний 10% тариф на весь імпорт, а також збільшив тарифи для 57 торговельних партнерів, включаючи вражаючі 125% для Китаю.

Це також спричинило падіння фондового ринку, відповідні тарифи та побоювання щодо економічної рецесії, оскільки 59% американців не схвалили цю політику.