Український альпініст прагне підкорити 14 найвищих гір – «Корону Землі» 11.06.2025 09:00 Укрінформ Альпіністи називають сходження на гору штурмом. Для забезпечення безпеки потрібно точно оцінити свої фізичні можливості та, за необхідності, зупинитися у потрібний момент.
Українська альпіністка Антоніна Самойлова мріє підкорити 14 найвищих вершин Землі. Ці величні гори, відомі як восьмитисячники, піднімаються на понад 8000 метрів над рівнем моря та називаються «Короною Землі».
Минулого року Антоніна здійснила вражаючий подвиг, підкоривши Еверест та Лхоцзе в одній експедиції, під час якої вона не спала понад 65 годин. З початку цього року вона вже здійснила два успішних сходження.
У ГОРАХ ДЛЯ КОМПАНІЇ
Антоніна займається альпінізмом з 2018 року, і це не була її «мрія дитинства».
– Альпінізм – це спорт для дорослих. Багато моїх друзів, які займаються міжнародним висотним скелелазінням, почали займатися ним після 20 років, ближче до 30. Мені зараз 36, а я почала у 29. Це, звичайно, не було дитячою амбіцією, проте мене це завжди цікавило. З уроків географії я дізналася, що Еверест і К2 – найвищі гори, і на цьому мої знання вичерпувалися, – каже Антоніна.
Вона випадково потрапила в гори, супроводжуючи друзів. Той перший підйом, розповідає вона, був надзвичайно складним. У той момент вона поклялася не повторювати цей досвід. Однак, протягом року гори стали невід'ємною частиною її існування.
— Це були відносно нижчі гори — «шеститисячники». Тоді не було жодних ознак того, що я врешті-решт підкорю Еверест. Однак після третього чи четвертого сходження мрія з’явилася. Дуже далеке прагнення, — розмірковує вона.
Після розмови з кількома людьми, які досягли найвищої вершини світу, Тоня усвідомила, що «виклик» був неймовірно складним: можливо, за 10 років, за умови старанної підготовки, вона зможе його досягти.
Однак, їй не довелося довго чекати.
— Досягнення перевершили всі мої найсміливіші очікування. Можна сказати, що я виграла в лотерею при народженні: я фізично міцна та витривала. Я ніколи не займалася професійним спортом, але все життя відвідувала спортзал. Більше того, я завжди відчувала, що маю більшу силу, ніж інші. Наприклад, на шкільних змаганнях я могла віджиматися 80 разів, що часто викликало подив, — ділиться Антоніна.
Обставини спонукали її вирушити у свою найзначнішу експедицію до Антарктиди. Метою цієї подорожі було досягнення найвищої точки континенту — гори Вінсон.
З того моменту Самойлова по-справжньому «залежна» від гір.
«Під час цієї експедиції я зобов’язалася здійснити ще два сходження. Протягом шести місяців я вперше підкорила Еверест», – з гордістю заявляє вона.
Як пояснює Антоніна, гора Вінсон особлива тим, що тут у альпіністів немає носіїв (помічників). Під час інших сходжень альпініста супроводжує місцевий гід.
«Є лише два місця – Антарктида та Аляска, зокрема гора Деналі – де альпіністи несуть усе самостійно, повністю автономно. Це був мій перший досвід участі в такій експедиції, і він змінив моє сприйняття себе та світу», – додає вона.
Жінка має дві вищі освіти: першу з перекладу, а другу з дизайну інтер'єру. Наразі вона є співвласницею ресторану.
Тоня стверджує, що перебування в горах дозволяє їй розслабитися. Під час експедицій вона майже не спілкується з родиною, обмежуючись короткими повідомленнями на кшталт «все добре».
ПОДОЛАЙТЕ ГОРИ ТА… ХВОРОБУ
Учасники експедиції добираються до Антарктиди літаком.
– Це не та Антарктида, яку люди уявляють собі з пінгвінами. Вона знаходиться глибоко всередині континенту. Це тривалий переліт. Літак висаджує групу та повертається через тиждень. Умови екстремальні: вічна мерзлота та температура падає до мінус 40 градусів. Ми піднялися на вершину групою, спустилися та опинилися в негоді в базовому таборі. Через погоду нам довелося чекати літак ще тиждень, – згадує Антоніна.
Вона зазначає, що транспортування спорядження під час переходів, які тривали 5-6 годин, було фізично виснажливим. Коли група зіткнулася з крутою ділянкою, сани не можна було використовувати, що довелося перекласти всі речі у масивний рюкзак для перенесення. Сам підйом був аж ніяк не легким.
«Будь-який підйом вище 4000 м призводить до гіпоксії, або гірської хвороби. Вінсон знаходиться на висоті 5000 м, але через підвищену інтенсивність магнітного поля Землі в Антарктиді відчувається, як на 6000», – пояснює альпініст.
Виявилося, що під час тієї експедиції в Антоніни була інфекція сечового міхура (цистит). Вона приймала антибіотики, але не була впевнена в їхній ефективності.
– Я усвідомлював, що прямую до небезпеки, і якщо антибіотики не подіють і інфекція пошириться на нирки, наслідки можуть бути жахливими. Однак я не міг відмовитися від сходження. Експедиція була надзвичайно дорогою.
Источник: www.ukrinform.ua