Пітер Штайнбергер, співробітник OpenAI та автор проєкту OpenClaw, зізнався, що минулого місяця «спалив» токенів штучного інтелекту приблизно на $10 млн. Платив за це, звісно, не він особисто.
Цифру Штайнбергер назвав у середу на конференції Cloudflare Connect 2026 у Сан-Франциско, у розмові з технічним директором Cloudflare Дейном Кнехтом. Кнехт перед тим нагадав, що розробник сам визнавав: у нього «практично необмежений бюджет на токени», і це розкіш, доступна не всім у залі.
Коли аудиторія зашепотілася від суми, Штайнбергер додав: «Люди не завжди розуміють, що далеко не все це приносить користь». Пояснення лише посилило гул у залі.
Видання The Register з іронією підсумовує, що розробнику пощастило: рахунок оплачують інвестори. Тим часом OpenAI, де він працює, за даними Reuters, намагається прискорити залучення коштів напередодні очікуваного IPO конкурента, Anthropic.
«Чому це все ще на моєму комп’ютері?»
Про інфраструктуру агентів Штайнбергер сказав, що головна проблема її в тому, що вона ще не встигла за технологією: «Чому агенти досить працюють на моєму комп’ютері? Хіба все це не має бути в хмарі?»
Автор додає суттєву ремарку. Хмарні агенти можуть бути дорогими, а також несуть ризики для приватності та відповідності вимогам. Для тих, хто не розпоряджається венчурними грошима, постає зворотне питання: чи не краще запускати все локально?
Погляд на відкритий код і «ШІ-сміття»
Кнехт нагадав про OpenClaw: чимало мейнтейнерів відкритих проєктів припинили приймати pull request’и через потік ШІ-сміття, і запитав, чи це початок кінця open source, чи золота доба штучного інтелекту. Штайнбергер вважає, що сам процес перевірки треба змінити, бо автори не пояснюють, як дійшли до пропонованого коду.
«Якщо я бачу вашу думку, як ви пройшли від А до Б, моя довіра до результату значно вища, ніж якщо ви просто перекидаєте мені готову роботу», — пояснив він.
Сотні агентів у кожного? Навряд
Кнехт запитав, чи матиме кожен присутній за кілька років сотні ШІ-агентів. Штайнбергер сумнівається щодо сотень. За його прогнозом, у кожного буде якийсь інтелект, що працює протягом дня й навіть передбачає, що може знадобитися. «Тож замість того щоб ставити питання, ви, можливо, вже отримуватимете відповідь», — сказав він.
Довіра й дозволи: агент для контролю агента
Наприкінці розмови Кнехт торкнувся довіри: які дані можна давати агенту. Штайнбергер визнав, що питання складне. Частково воно залежить від довіри до самої моделі, адже її поведінка лише частково визначається «обв’язкою» (кодом навколо моделі). Через те, що моделі стали значно кращими, багато ранніх рішень в OpenClaw тепер можуть змінитися.
Навіть якщо ризики на кшталт prompt injection вдалося знизити інженерними методами, радить він, «можливо, не варто надавати агенту всі дозволи». Натомість Штайнбергер пропонує використовувати одного агента, щоб той видавав дозволи іншому. Агенти домовляються між собою, і нерідко вони доходять висновку, що «мабуть, цього робити не варто» або що є простіший шлях у межах обмежень. Саме така зв’язка, за його словами, значно підвищує його довіру до того, щоб «відпустити агента на повну».
Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, як два ШІ-агенти «домовлялися» про зарплату без людей і зависли в нескінченних прощаннях.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: highload.tech