Законний iGaming вніс до бюджету 13,94 млрд грн у вигляді податків за дев’ять місяців 2025 року. Про це в ексклюзивному інтерв’ю порталу delo.ua повідомив очільник Асоціації українських операторів гральної індустрії (АУОГІ) Олександр Когут. За словами Когута, виключно FAVBET за вказаний термін перерахував до державної скарбниці 6,4 млрд грн податків, лишаючись одним з найбільших донорів у легальному секторі iGaming.
ВІДЕО ДНЯ
За словами Когута, український правомірний iGaming за декілька років трансформувався у вагому сферу економіки: приблизний річний дохід «прозорого» сектора — близько 59 млрд грн. Разом з тим тіньовий сегмент варіюється від 37,72 до 66,53 млрд грн, а до 90% нелегальних онлайн-казино мають російське коріння.
«Половина ринку — «прозора», сплачує податки, а інша частина на сьогодні перебуває в тіні», — акцентує Когут. За оцінками АУОГІ, через діяльність «чорних» операторів держава щороку не отримує 17−19 млрд грн податкових надходжень.
У випадку виведення цього сектора з тіні, індустрія потенційно може приносити бюджету додатково 30−40 млрд грн щорічно.
РЕКЛАМА
Когут безпосередньо пов’язує успіх деофшоризації з наступними фіскальними надходженнями. Тільки за дев’ять місяців 2025 року «прозора» сфера перерахувала 13,94 млрд грн, а за результатами року АУОГІ прогнозує 18−19 млрд грн податків. При цьому 65% всіх платежів вже забезпечують члени Асоціації, і після приєднання нових компаній їх частка може збільшитися до 75−80%.
Окремо голова АУОГІ зосереджується на FAVBET, довкола якої останні місяці велися інформаційні війни. «Якщо ви питаєте про показники «Фавбету», то це не таємниця: за 9 місяців поточного року вони сплатили 6,4 млрд грн і вже оприлюднили ці цифри», — зазначає він, додаючи, що такий обсяг податків приблизно відповідає річним бюджетам Миколаєва чи Вінниці й перевищує бюджети ряду інших обласних центрів.
На цьому тлі Когут говорить про «заплановану інформаційну кампанію» з боку нелегального ринку, зокрема пов’язаних з рф онлайн-казино, які прагнуть показати, що легальні оператори нібито ухиляються від сплати податків.
РЕКЛАМА
На його погляд, це відгук «чорного» сектора на перші реальні кроки з детінізації. «Перш ніж читати ці «вкиди»… я рекомендую звертати увагу виключно на цифри — скільки сфера внесла податків, скільки заплатили конкретні учасники. Цифри не обманюють», — підкреслює він.
Ключовим інструментом боротьби з неправомірними казино Когут вважає зміну підходів до блокування вебсайтів. Сьогоднішня процедура може займати до десяти днів, і це, за його словами, занадто довго для ринку, де половина обороту знаходиться в тіні.
Асоціація пропонує модель «негайного закриття» під егідою Мінцифри, з розширенням повноважень регулятора PlayCity та НКЕК і посиленням відповідальності інтернет-провайдерів за несвоєчасне блокування.
Водночас президент АУОГІ визнає, що надмірний фіскальний і регуляторний тиск на «прозорих» операторів підштовхує частину гравців у тінь. Він нагадує, що податкове навантаження на легальний гемблінг в Україні перевищує 28%, а положення законодавства часто суперечать одне одному — зокрема, щодо співвідношення податку на прибуток та GGR чи оподаткування виграшів гравців.
РЕКЛАМА
Описуючи майбутню структуру ринку, він застерігає від наміру монополізувати або націоналізувати сферу, що неминуче призведе до створення «нової годівниці» для корупційних схем.
Натомість Когут бачить модель конкурентного ринку з великою кількістю ліцензованих операторів, під наглядом Мінцифри та з чіткою координацією державних органів у боротьбі з «чорним» сектором.
За його словами, запорука успішного регулювання грального ринку — це відсутність надмірної уваги до сфери та надмірного податкового навантаження.
«Найважливіше, що потрібно в Україні додатково, — це повага до бізнесу, повага до нашої сфери як значного платника податків. Не політичний хайп, а повага та чесність», — підсумовує фахівець.
Нагадаємо, цього вересня в Лісабоні відбулася одна з наймасштабніших подій у сфері грального бізнесу та технологій — SBC Summit Lisbon 2025, на якій була представлена й делегація з України.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як держава, підприємництво та громадськість об’єднують зусилля для боротьби з ігровою залежністю.