Схоже на те, що українські посадовці вигадали метод оминання різноманітних «мораторіїв,» «заборон» та інших обмежень на збільшення цін для споживачів. І зробити це мають намір не під виглядом збалансування тарифів, як рекомендували в НБУ, а під причиною «оновлення».
ВІДЕО ДНЯ
Конкретно, Кабінет Міністрів бажає модернізувати систему централізованого обігріву. Відповідна пропозиція наявна в проєкті закону № 14067, котрий уряд передав до Верховної Ради, інформує «Мінфін». Документ, зокрема, вводить правило про обов’язкове встановлення у всіх багатоповерхівках індивідуальних теплових пунктів (ІТП), повідомляє «Мінфін».
За інформацією з Мінрегіону (а саме це міністерство розробляло вказаний проєкт закону), ІТП стануть необхідними для всіх будівель, що зараз підключені до централізованого теплопостачання. До цієї категорії, крім корпоративних офісів і бюджетних установ, належать і багатоповерхівки. У деяких з них індивідуальні теплові пункти вже є, але, за оцінками Попенка, будинків з ІТП в Україні не більше 3%.
Індивідуальний тепловий пункт — це автоматизований комплекс, який монтується прямо в будинку і контролює подачу гарячої води та обігрів лише для нього.
З одного боку, для жителів багатоквартирних будинків наявність ІТП — це суттєва перевага. По-перше, є змога регулювати температуру теплоносія та визначати бажані значення (наприклад, щоб у квартирах було 24 градуси тепла). Інакше кажучи, наприклад, якщо погода тепла, можна відразу ж «зменшити» обігрів і не перегрівати будівлю.
РЕКЛАМА
По-друге, є можливість заощаджувати на обігріві. «У випадку з централізованим обігрівом постачальник „перекладає“ на споживачів всі втрати в мережі, а вони можуть сягати 30%. Якщо в будинку є ІТП, цього не буде, тому що тепло генерується на місці», — пояснює аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
За словами Олега Попенка, економія може бути досить відчутною. «Рахунки можна зменшити на 40−45% і навіть більше. Якщо наразі споживачі платять у середньому 40−45 гривень за квадратний метр площі, що обігрівається, то з ІТП реально вийти на показники 20−25 гривень за квадрат», — підрахував Попенко.
Однак, за словами Корольчука, досягти найбільшої економії можливо лише тоді, коли встановлення ІТП відбуватиметься одночасно з модернізацією теплових мереж і котелень, а про це поки що не йдеться.
РЕКЛАМА
У будь-якому разі, економія на обігріві буде. За словами Душенка, в межах 15−20%. Тобто якщо зараз обігрів звичайної двокімнатної квартири коштує приблизно 2 тисячі гривень на місяць, то з ІТП може бути на 300−400 гривень дешевше.
У Мінрозвитку також стверджують, що ІТП дадуть змогу людям отримувати якісніші послуги та менше платити, а саму установку індивідуального обігріву у відомстві представляють, як «головний елемент оновлення системи централізованого обігріву».
Проте, оскільки грошей у комунальників на нововведення немає, то встановлювати їх планують за рахунок підвищення тарифів, тобто за рахунок споживачів. На це натякнув очільник КП «Тепловик» Олександр Душенко.
Адже ці проєкти є досить коштовними. «Залежно від будинку та типу обладнання, один ІТП може коштувати 300−700 тисяч гривень і більше. Водночас, за попередніми розрахунками, середній термін окупності для 9-поверхового будинку становить 3−5 років, а, наприклад, для 2−4 поверхових — 15−30 років», — вважає фахівець.
РЕКЛАМА
Отже, збільшення тарифів не уникнути. До того ж, крім обігріву, можуть змінитися платіжки й на інші комунальні послуги. «Вже з наступного року, ймовірно, подорожчають вода, електроенергія та газ для населення. А плата за обслуговування будинків і вивезення сміття в багатьох містах вже зростає», — зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
З іншого боку, незрозуміло, коли саме українці зможуть заощаджувати на обігріві, і чи не доведеться перед цим, навпаки, сплачувати збільшені платіжки.
Адже зараз в Україні діє мораторій на збільшення тарифів на обігрів та гарячу воду. Згідно з чинним законодавством, скасують його не раніше, ніж через пів року після завершення воєнного стану.
Яким чином вирішуватимуть цю колізію, якщо ІТП масово з’являтимуться ще до закінчення війни, поки що неясно.
Крім обігріву та гарячої води, під дію мораторію на збільшення тарифів потрапляють також послуги з розподілу газу. Щодо самого газу та холодної води, то офіційно заборон переглядати тарифи на них немає. Хоча, як стверджують експерти, у цьому випадку діють «неофіційні обмеження».
Наприклад, НКРЕ вже після початку війни намагалася затвердити збільшені тарифи для водоканалів, але після втручання Президента це рішення відклали. При цьому невеликим водоканалам, тарифи для яких регулюють на місцевому рівні, вже під час війни погоджували збільшення.
Самі водоканали заявляють, що тарифи для населення в більшості міст давно збиткові, оскільки за останні роки електроенергія, реагенти, ремонти та інші видаткові статті відчутно подорожчали.
Корольчук не виключає, що питання збільшення тарифів на холодну воду можуть підняти вже до кінця цього року, а самі цінники можуть зрости щонайменше на 30%.
Щодо газу, то, за словами Корольчука, поки що економічних причин для перегляду тарифу для населення (близько 8 гривень за куб) немає, оскільки «Нафтогаз» купує в «Укргазвидобування» газ українського видобутку за 7 гривень за куб.
Тобто людям фактично пропонують модель: спочатку платите більше за оновлення, потім, можливо, платитимете менше. Коли саме настане це «потім», залежить від термінів встановлення ІТП та скасування мораторію на збільшення тарифів, що діє до завершення воєнного стану. Яким чином підвищуватимуть тарифи за чинного мораторію — поки що ніхто чітко не роз’яснив.
Нагадаємо, що в певних ситуаціях борги за комунальні послуги можуть списати.