Українці все частіше зіштовхуються із заморожуванням власних банківських карток, але згодом подібних ситуацій може побільшати. Також, десятки, а можливо, й сотні тисяч осіб ризикують потрапити до «чорного списку», а саме, Реєстру дропів, тобто осіб, що використовують банківські картки для виведення та відмивання грошей.
ВІДЕО ДНЯ
Відповідний законопроєкт № 14161 був внесений до Верховної Ради групою народних обранців. Документ пропонує створення законного інструменту для збору та обміну інформацією про осіб, чиї платіжні операції вимагають посиленого нагляду, її збереження та доступу до неї банківських установ.
Суть запропонованого проєкту полягає у заснуванні Національним банком України Реєстру дропів та акумулюванні відомостей про них, які згодом можуть отримувати організації, що надають платіжні послуги, насамперед — банки. Згідно з планом авторів, список поповнюватиметься за допомогою банків, які вноситимуть інформацію про клієнтів, що викликають підозру, виходячи з ознак, які можуть свідчити про те, що людина використовує картку для виведення грошей, а продавець порушує встановлені вимоги.
Перед наданням платіжних послуг банки будуть змушені отримувати відомості з реєстру:
РЕКЛАМА
– перед початком ділових відносин з клієнтом — фізичною особою або продавцем;
– при зміні даних, перелік яких визначається Національним банком України, клієнта-фізособи або продавця, при ідентифікації у засобах дистанційного зв'язку (зокрема, з перереєстрацією з періодичністю, встановленою НБУ), при вході в платіжний додаток з нового пристрою;
– у випадку виявлення визначених ознак під час здійснення платіжного моніторингу, передбаченого статтею 51 Закону України «Про платіжні послуги» та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг;
РЕКЛАМА
– при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності підприємства-продавця.
У той же час, навіть якщо ім’я потенційного клієнта банку буде у новому реєстрі, йому не відмовлять в обслуговуванні, але в порівнянні зі звичайними клієнтами він отримає певні обмеження:
– ліміти для проведення платіжних операцій;
– обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих в одного надавача платіжних послуг;
РЕКЛАМА
– щодо продавців — ліміти для проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких встановлюється Національним банком України.
У разі перевищення встановленого ліміту за кількістю поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців банк буде відмовляти клієнту у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.
Згідно з інформацією авторів законопроєкту, зазвичай рахунки «дропів» використовуються від 1 до 3 місяців. Суми переказів за ними діляться на невеликі суми, які проводяться як між різними рахунками одного користувача, так і між мережею не пов'язаних користувачів (між різними «дропами») для того, щоб ускладнити схему або приховати поведінку «дропа» та зімітувати поведінку звичайного користувача.
Щодо кількості «дропів», автори надають дані, що за 6 місяців 2024 року лише два найбільші банки виявили та припинили відносини з 80 тисячами клієнтів-«дропів». За інформацією НБУ, через картки таких зловмисників щорічно може проходити до 200 млрд грн.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, що робити, щоб вас випадково не сприйняли за «дропа».
Фото Pixabay