“`html
Автор фото, ТГ-канал "Пепел Белгород"
Підпис до фото, Дим після атаки по дамбі Бєлгородського резервуару
Ракетні та безпілотні удари Збройних Сил України серйозно пошкодили дамбу Бєлгородського водосховища, розпочався нестримний витік води в річку Сіверський Донець. На значній частині фронту дана водна перешкода служить природною межею між позиціями російської та української армій.
Відомості в пресі стосовно ударів по дамбі стали з’являтися вдень 24 жовтня. Тоді ж влада Бєлгородської області повідомляла про ракетну загрозу в регіоні і інформувала про обстріл села Графовка, біля якого розміщені адміністративні об’єкти дамби.
- "Гріпени". Швеція відкриє завод в Україні, але коли будуть перші літаки?
Вже 25 жовтня губернатор області В’ячеслав Гладков повідомив про пошкодження дамби водосховища.
"Усвідомлюємо, що противник може спробувати знову атакувати та зруйнувати дамбу. У разі, якщо це трапиться, виникне ризик затоплення заплави річки зі сторони Харківської області та деяких вулиць наших населених пунктів, в яких проживає приблизно 1000 жителів", – заявив він.
Підпис до фото, Неконтрольований витік води з резервуару загрожує затопленням берегів річки Сіверський Донець в Бєлгородській і Харківській областях
Губернатор закликав жителів цих районів, в першу чергу селищ Безлюдівка і Нова Таволжанка, евакуюватися.
Імовірно, зранку 26 жовтня був нанесений повторний удар по дамбі.
Україна взяла на себе відповідальність за ці атаки. Увечері 26 жовтня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний "Мадяр") повідомив, що Бєлгородське водосховище "дало тріщину" і рівень води там впав вже на 1 метр. До атаки, підкреслив він, причетні його підлеглі.
"Візит нанесено Птахами 1 окремого Центру Сил Безпілотних Систем (трансформований 14 полк СБС). Операція отримала назву "Дамба, ну ти тримайся, якщо що!", але, як видно з хробачої дорозвідки, дамба трохи попсута", – написав "Мадяр".
Разом з тим в повідомленнях російських ЗМІ та воєнних кореспондентів, вказано, що греблю водосховища Україна атакувала також ракетами з реактивних систем залпового вогню HIMARS. Внаслідок атак було серйозно пошкоджено дорогу, декілька будівель з обладнанням та механізми одного чи двох шлюзів, через що почався неконтрольований витік води. Це видно на оприлюднених в соціальних мережах фото та відео наслідків обстрілів.
Що відомо про Бєлгородське водосховище
Водосховище збудували на річці Сіверський Донець в 1985 році за 10 км на південь від Бєлгорода. Спочатку мали намір використовувати цей об’єкт для водопостачання промисловості в регіоні. Проте згодом водосховище втратило цю роль і стало рекреаційною зоною.
Повний об’єм водосховища – 76 млн метрів кубічних, площа водної гладі – 23 км квадратних, довжина – 25 км, ширина – від кількох десятків метрів до 3 км. Найбільша глибина – 14 м, а загальна протяжність берегової лінії – 85 км.
З 2004 року водосховище входить до переліку об’єктів федерального значення.
Оскільки Бєлгород знаходиться вище за течією, то жодного впливу на обласний центр різке зменшення води у водосховищі не матиме. Однак неконтрольоване наповнення водою річки Сіверський Донець може мати наслідки для населених пунктів нижче за течією, а також тих, що розташовані на її притоках – річках Нежеголь та Вовча.
В першу чергу для українського Вовчанська.
Станом на вечір 27 жовтня російська влада визнає зниження води у водосховищі на 1 метр, але запевняє, що "ситуація стабільна".
Директор Бєлгородського водосховища Юрій Парамонов стверджує, що навіть у разі руйнування дамби ситуація не буде критичною.
"У разі погіршення наслідки для жителів прилеглих сіл будуть мінімальними, тому що вода, яку ми скидаємо з водосховища, йде на територію України, оскільки Бєлгородське водосховище знаходиться в каскаді із Салтівським", – сказав він місцевим ЗМІ.
Загроза для російського плацдарму біля Вовчанська
Ще в травні 2024 року російські війська змогли прорвати кордон і розпочати бої за місто Вовчанськ у прикордонні. Проте подальший поступ зупинили успішні дії українських захисників.
З того часу зруйноване місто, яке розташоване на притоці Сіверського Донця, – річці Вовча, поділене майже порівну між сторонами. Північний берег займають росіяни, південний – українці. На початку жовтня війська РФ посилили атаки в цьому районі та змогли переправитись на південний берег, захопивши деякі позиції в районі місцевого хлібзаводу.
Армія РФ також тримає під контролем сусідні села: Огірцеве, Гатище, Бугруватка. Всі вони розташовані на берегах Сіверського Донця, який швидко наповнюється водою з Бєлгородського водосховища. Так само на берегах цієї річки лежать бєлгородські села Графовка, Нова Таволжанка, Архангельське і Безлюдівка.
На річці Нежеголь розташоване прикордонне місто Шебекіно.
Автор фото, ТГ-канал Supernova Plus
Підпис до фото, Пошкоджені шлюзи Бєлгородського водосховища
Розлив Сіверського Донця в цьому районі може призвести до затоплення оборонних позицій, зокрема траншей і укріплень російської армії на Вовчанському напрямку. Також це може призвести до ускладнення постачання через затоплення доріг та пошкодження мостів на цій території.
Український військовий аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пише, що вже відмічається затоплення позицій 82-го мотострілецького полку і 138-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ на Харківщині.
"До речі, саме в цьому напрямку РОВ (російські окупаційні війська, – Ред.) напередодні зробили спробу розширення зони контролю на південь від Гатища, лівим берегом Сіверського Донця. Тепер це розширення зони контролю більше схоже на пастку для російських підрозділів, що опинилися на південь від Сіверського Донця", – зауважує оглядач.
Аналогічний ефект варто очікувати, зазначає він, і на позиціях біля берегів річки Вовча, розлив якої може значно ускладнити забезпечення підрозділів армії РФ на південному березі у Вовчанську, що розташовані на місцевому хлібокомбінаті та маслозаводі.
Руйнування гідротехнічних споруд – звичайна практика для російсько-української війни. В червні 2023 року перед початком українського контрнаступу на Півдні відбулось руйнування дамби Каховської ГЕС, що викликало неконтрольований витік води з Каховського водосховища.
Українська влада і міжнародні спостерігачі стверджують, що руйнування замінованої споруди здійснили російські війська, які її контролювали з кінця лютого 2022 року. Росія ж заявляла, що руйнування дамби викликав обстріл українських військ.
Розлив Дніпра нижче за течією в Херсонській області призвів до численних людських втрат, а також унеможливив на тривалий час форсування цієї водної перешкоди українськими військами.
В листопаді 2024 року відбулось руйнування дамби Курахівського водосховища на Донеччині. Обидві сторони звинуватили один одного в цьому інциденті. Інцидент призвів до затоплення місцевих доріг, які використовували обидві армії і ускладнення постачання в регіоні.
“`
Джерело