Литовський парламент попередньо схвалив конституційну поправку, яка передбачає вилучення з Основного закону положення про заборону розміщення на території країни зброї масового знищення та іноземних військових баз.
Про це повідомив литовський мовник LRT.
За поправку проголосували 99 депутатів, 13 виступили проти, ще п’ятеро утрималися.
Наразі стаття 137 Конституції Литви передбачає, що на території країни не може бути зброї масового знищення або військових баз іноземних держав. Законопроєкт пропонує вилучити це положення з Конституції.
Для остаточного внесення змін депутати мають проголосувати за них ще двічі з інтервалом щонайменше у три місяці. На кожному з голосувань поправку повинні підтримати щонайменше 94 депутати зі 141. За словами спікера сейму, перше голосування щодо остаточного ухвалення поправки заплановане на 6 жовтня, а фінальне – на 12 січня 2027 року.
Що кажуть прихильники і противники цієї ініціативи
Прихильники змін пов’язують їх передусім із посиленням ролі Литви в системі ядерного стримування НАТО. Так, лідер опозиційної фракції “Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи” Лауринас Кащюнас заявив, що ядерна зброя є важливим інструментом стримування. За його словами, скасування конституційної заборони не означає наміру Литви розміщувати ядерну зброю, але усуне правове обмеження, якого немає в низці інших країн регіону.
Голова комітету сейму у закордонних справах Ремігіюс Мотузас заявив, що Литва не повинна створювати перешкод для ядерного стримування НАТО та має уникати ситуації, за якої її правові норми обмежуватимуть можливості Альянсу.
Лідерка Ліберальної партії Вікторія Чміліте-Нільсен зазначила, що ядерне стримування, на її думку, не є ескалацією, а зміни мають гарантувати, що Литва не матиме додаткових обмежень порівняно із союзниками.
Водночас противники поправки вважають її непотрібною та попереджають про можливі політичні наслідки.
Лідер партії “Нямунус Аушра” Ремігіюс Жемайтайтіс заявив, що Росія та Білорусь можуть використати зміну Конституції у своїй пропаганді. Він також вважає, що за потреби ядерні держави НАТО все одно можуть забезпечувати захист Литви.
Депутат Ігнас Вегеле звернув увагу на те, що чинна стаття 137 стосується не лише зброї масового знищення, а й іноземних військових баз. Він поставив питання, чи означатиме вилучення положення можливість розміщення таких баз у Литві.
Дискусії про можливе розміщення ядерної зброї або посилення ядерного стримування в Європі активізувалися після пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона щодо нової європейської моделі ядерного стримування. Йшлося, зокрема, про можливість тимчасового розміщення французьких літаків стратегічних сил із ядерною зброєю на території країн-партнерів. Financial Times у червні повідомляла також, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в додаткових країнах НАТО в Європі.
Джерело: www.ukrinform.ua