Російська ППО зазнала фіаско: загарбники фактично констатували неспроможність їхньої нібито «нездоланної» оборони проти авіаударів

“`html

Російська ППО зазнала фіаско: загарбники фактично констатували неспроможність їхньої нібито «нездоланної» оборони проти авіаударів - INFBusiness

Систематичні результативні атаки українських безпілотників на російські об'єкти виявили фактичну неспроможність розхваленої російської «непереможної» системи протиповітряної оборони. Як наслідок, держава-агресор планує зміцнювати власні системи ППО на фоні попередніх заяв США про передачу Україні далекобійних ракет «Тамагавк».

ВІДЕО ДНЯ

Таку думку «ФАКТАМ» озвучив військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. Він зауважив, що дійсно система ППО держави-агресора захищає виключно найважливіші об'єкти — москву та московську область, а також відповідні резиденції російського лідера.

Варто зазначити, що російська система ППО була по суті реорганізована ще під час так званих реформ Сердюкова (очільник міноборони рф у 2008−2012 роках). І яскравим доказом того, що відбувається з системами ППО в росії, експерт назвав звернення до Туреччини з проханням продати російські комплекси С-400, котрі свого часу рф реалізувала на потреби турецької сторони.

За інформацією турецького видання Nefes, росія звернулася до Туреччини з ініціативою повернути два зенітно-ракетні комплекси С-400, які Анкара придбала у 2017 році за $ 2,5 млрд. А причиною цієї ініціативи називають нестачу подібних систем у росіян.

РЕКЛАМА

москва зацікавлена ​​в максимально швидкому поповненні запасів С-400, оскільки втрати на фронті та зовнішній попит формують дефіцит. У наявності немає готових комплексів, окрім тих, що вже використовуються.

«Мова йде про те, що не тільки російська система ППО не здатна протистояти зовнішнім загрозам, але й ВПК супротивника не може задовольнити потреби армії держави-агресора і, відповідно, зовнішній ринок, — стверджує Дмитро Снєгирьов. — Варто нагадати, що контракт з Індією на постачання С-400 продовжується вже вдруге. Згідно з інформацією видання Times of India, під час двосторонньої зустрічі міністра оборони Індії Раджнатга Сінгха та міністра оборони росії було обговорено нові строки передачі ЗРК С-400 — у 2026−2027 роках, хоча спочатку йшлося про квітень 2023-го».

На думку аналітиків, затримки викликані, зокрема, втратами цих систем внаслідок українських ударів, а також намаганнями російської армії максимально зосередити системи ППО на перехопленні українських дронів, котрі успішно знищують військові об'єкти та нафтопереробні підприємства.

РЕКЛАМА

Наприклад, Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами знищили РЛС далекого виявлення П-14Ф «Лєна» та трасовий радіолокаційний комплекс «Сопка-2».

РЛС П-14Ф «Лєна» була складовою системи контролю повітряного простору навколо військової авіабази ВПС росії Бутурлінівка, Воронезька область росії. ТРЛК «Сопка-2» була складовою системи цілісної стіни пеленгації повітряного простору вздовж кордону з Україною. Обидві системи російської ППО були націлені на протидію українським БПЛА, однак не змогли виконати завдання.

Окрім того, ударні дрони Сил спеціальних операцій знищили одну пускову установку та станцію радіолокації російського зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» в Калузької області росії.

«Зазначу, що російська система ППО має так званий „осередковий характер“, оскільки захищає виключно ключові об'єкти — москва чи московська область та відповідні резиденції російського диктатора. А, за словами військового експерта, полковника запасу ВМС ЗСУ Владислава Селезньова, для росії пріоритетним є захист москви та підмосков'я, а також території тимчасово окупованого Кримського півострова», — підкреслює Дмитро Снєгирьов.

РЕКЛАМА

А залишки засобів ППО ворог концентрує переважно у двох місцях — москва й підмосков'я, а також тимчасово окупований Кримський півострів. Наприклад, Керченський міст охороняють дві бригади ППО.

Проте регулярні удари ЗСУ по об'єктах у Криму свідчать про те, що ешелонована оборона півострова з повітря все ж таки відсутня. І успішні атаки українських БПЛА поставили крапку й у цьому питанні.

Нагадаємо, наприкінці червня ударні дрони ГУР МОУ вразили п'ять компонентів протиповітряної оборони зі складу С-400 «Тріумф» у Криму. Зокрема, дрони атакували дві багатофункціональні станції радіолокації управління 92Н6Е. Під удар потрапили також дві станції радіолокації виявлення 91Н6Е. Крім того, дрону тоді вдалося долетіти до пускової установки С-400, котра, ймовірно, була споряджена ракетами.

Вночі 30 вересня бійці Сил спеціальних операцій України вразили станцію радіолокації російського зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» у тимчасово окупованому Криму.

«Символічно, що дороговартісна система ППО ворога, котра націлена у тому числі й проти БПЛА, була нейтралізована ударними дронами ССО», — зазначили в ССО, а без елемента спостереження та наведення вся система втрачає свою дієздатність.

«Ураження пускових установок ЗРК окупантів у Криму виснажують російську систему ППО, а це робить незахищеними законні військові цілі — аеродроми базування росії, і головне — основну логістичну складову окупаційної армії — Кримський міст», — підсумовує Дмитро Снєгирьов.

Як раніше пояснював Дмитро Снєгирьов, масштабні атаки України по нафтобазах Криму, які не може захистити ППО ворога, мають викликати дефіцит пального в окупантів на передовій та ускладнити їхні операції.

“`

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *