Безпілотні системи. Трансформація російсько-української війни та потенційні ризики.

Сергій Бескрестнов - чоловік середніх років, вдягнений в уніформу захисного кольору. У нього в руках безпілотник з розмахом крил трохи менше півтора метри. Здається, він доволі незграбно зібраний - примітивно сконструйованим. Сергій спрямовує погляд в об'єктив камери.

Автор фото, Serhiy Beskrestnov

Підпис до фото, Російські безпілотники з елементами штучного інтелекту — нова проблема для України, заявляє Сергій Бескрестнов

"Ця технологія — наша майбутня небезпека", — застерігає Сергій Бескрестнов (Флеш), уважно оглядаючи захоплений російський дрон.

І це виявився не звичайний безпілотник. Завдяки штучному інтелекту він здатний сам знаходити мішені та атакувати їх.

Бескрестнов, як консультант для української армії, дослідив багато дронів, однак цей був особливим. Він не посилав та не приймав жодних сигналів, відповідно, його не було можливо заглушити.

Штучний інтелект уже на фронті

Як російські, так і українські війська випробовують штучний інтелект, а в певних областях він вже використовується: для пошуку цілей, отримання розвідувальних даних і знешкодження мін.

Для української армії ШІ став необхідним.

"Наші військовослужбовці щомісяця одержують понад 50 тисяч відеоматеріалів з фронту, і штучний інтелект їх обробляє", — розповідає заступник міністра оборони України Юрій Мироненко.

"Це допомагає оперативно опрацьовувати значні обсяги інформації, виявляти об’єкти та вказувати їх на карті".

Юрій Мироненко стоїть у військовій формі перед стіною екранів, на яких показані поля, чагарники та кілька будівель. Всі кадри з російсько-українського фронту

Автор фото, BBC/Matthew Goddard

Підпис до фото, Юрій Мироненко демонструє, яким чином ШІ обробляє дані з передової в реальному часі

ШІ-технології дають можливість планувати операції, ефективно використовувати ресурси і, як наслідок, рятувати життя.

Безпілотники нового покоління

Штучний інтелект змінює саму суть бою, особливо у випадку безпілотних систем.

Українські військові вже використовують програмне забезпечення на основі ШІ, завдяки якому дрони ідентифікують мішень і автономно долають останні сотні метрів для здійснення удару. Подібні дрони неможливо заглушити, а ліквідувати цей невеликий літальний апарат надзвичайно складно.

В майбутньому ці системи можуть стати абсолютно незалежними: знаходити і усувати цілі без участі людини. Бійцю залишиться лише натиснути клавішу в додатку на смартфоні, пояснює Ярослав Ажнюк, генеральний директор української фірми The Fourth Law.

"Безпілотник сам відшукає ціль, скине вибухівку, оцінить наслідки і повернеться на базу. І для цього бійцю не потрібні вміння пілотування", — додає він.

Вадим, чоловік, якому на вигляд близько сорока років, стоїть за двома кулеметами. Кулемети розміщені на платформах і мають чорний колір. Позаду нього - стенд, що пояснює їхні властивості, і модель літака.

Підпис до фото, Компанія DevDroid, де працює Вадим, виготовляє дистанційно керовані кулемети з ШІ-супроводом цілей

Автономні перехоплювачі можуть посилити протиповітряну оборону, наприклад, проти російських "шахедів".

"Обчислювальна система бачить об’єкт швидше та реагує спритніше, ніж людина", — стверджує Ажнюк.

Людський контроль все ще важливий

Абсолютно автономних бойових систем ще не існує, незважаючи на те, що Україна наближається до їх створення, зауважує заступник міністра оборони Юрій Мироненко.

"Де-факто ми вже інтегрували їх у певних пристроях".

До 2026 року подібних систем може з’явитися тисячі, вважає Ярослав Ажнюк.

Однак українські розробники обережні: повністю довіряти бойовим системам без людини ризиковано. Штучний інтелект може переплутати українського бійця з ворогом, якщо уніформа подібна, пояснює Вадим з фірми DevDroid.

DevDroid розробляє дистанційно керовані кулемети, котрі за допомогою ШІ автоматично ідентифікують і відстежують людей. Проте через ризик "дружнього вогню" автоматична стрільба на даний час вимкнена.

"Ми можемо її активувати, але потрібно більше досвіду та зворотного зв’язку від військових, щоб розуміти, коли це безпечно", — говорить Вадим (своє прізвище він не захотів називати).

Поліцейський у військовій формі присідає навпочіпки, оглядаючи залишки, ймовірно, безпілотника "Шахед". Підлога цілком покрита уламками

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Дрони з ШІ можуть збивати російські "шахеди"

Є також побоювання, що автоматизовані системи можуть порушувати правила ведення війни: чи здатні вони уникнути випадкових атак на цивільних і правильно розпізнавати солдатів, котрі здаються?

На переконання Мироненка, остаточне рішення за таких обставин має приймати людина, хоча ШІ може це "спростити". Однак немає гарантій, що всі сторони будуть дотримуватися міжнародних гуманітарних норм.

Боротьба з "роєм дронів"

Протидія подібним технологіям стає все більш важливою.

Як зупинити "рій дронів", якщо не допомагають ані системи радіоелектронної боротьби, ані винищувачі, ані танки чи ракети?

Українська операція "Павутина", коли сотня безпілотників атакувала російські авіабази в червні минулого року, за даними експертів, ймовірно, була підтримана засобами штучного інтелекту.

  • Операція СБУ "Павутина": скільки бомбардувальників втратила Росія

Тепер в Україні побоюються, що Москва спробує відтворити цю тактику — не лише на лінії зіткнення, але й далеко за її межами.

Під час промови на засіданні ООН президент Володимир Зеленський застеріг: штучний інтелект вже підштовхує світ до "найбільш руйнівних перегонів озброєнь в історії людства".

Він закликав встановити глобальні правила використання ШІ у військовій сфері, наголосивши, що це питання не менш актуальне, ніж контроль за розповсюдженням ядерної зброї.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *