Журналісти Анжелік і Маркус, які вдавали агентів
Німецька журналістка Анжелік Герай кілька місяців створювала образ фанатки Путіна Каті, аж поки почала отримувати завдання – забрати посилку чи придбати SIM – карту, до шпигування на виставці озброєнь у Берліні
Проєкт німецького телеканалу RTL та Stern Investigativ Putins Wegwerfagenten – Die billigen Vollstrecker (“Одноразові агенти Путіна — дешеві виконавці”) наробив галасу у Європі та Росії. А головна виконавиця – журналістка Анжелік Герай, яка вдавала з себе фанатку Путіна Катю, навіть почала отримувати погрози, що отримає кулю. Річ у тім, що репортери майже рік вдавали проросійських активістів, дозволяли себе завербувати і навіть виконували невеликі завдання, аби зрозуміти, як РФ веде тіньову війну в Німеччині за допомогою шпигунів-аматорів. У рамках розслідування “попалився” навіть один з членів політичної сили Союз Сари Вагенкнехт (Bündnis Sahra Wagenknecht, BSW).
На створення образу фанатки Путіна Каті пішло кілька місяців
Журналістка Анжелік Герай не просто створила фальшивий профіль Каті у соцмережах, а й активно вибудовувала образ проросійської інфлюенсерки: демонструвала симпатію до Володимира Путіна, фотографувалась у “тєльняжці” з російським прапором на фоні Бундестагу, шукала контакти в проросійському середовищі. Таким чином вона набрала проросійську аудиторію, яка вірила у її реальність. У результаті на неї почали виходити люди, пов’язані зі спецслужбами.
На її профіль звернув увагу Йовіка Йовіц (Jovica Jović), якого RTL характеризує як одного з помітних проросійських діячів Німеччини. Він має приблизно 35 тисяч підписників у TikTok і був членом політичного об’єднання Bündnis Sahra Wagenknecht (BSW). Спочатку він і “Катя” спілкувались дистанційно, а потім домовились зустрітись.
Під час зустрічі він розповідав про свою проросійську діяльність. За даними RTL, проросійський інфлюенсер натякав на можливу участь російських спецслужб у роботі пропагандистської машини. На пряме запитання про те, чи можуть російські спецслужби в Москві керувати активністю в соцмережах, він відповів приблизно так:
“Ніхто не знає. Ну, я не знаю – теоретично. Практично – я знаю”.
Після того, як Герай звернулася до нього вже як журналістка і відкрила свою справжню особу, він заперечив участь у проросійській інформаційній кампанії, пов’язаній зі спецслужбами.
Журналістів вербували через Telegram
Однак пропозицією поширювати проросійські пости не обмежилось. І “Катя”, і її колега Сергій, який також працював під прикриттям, почали отримувати пропозиції виконувати певні завдання за винагороду. Тобто фактично вони працювали як одноразові агенти.
Телеканал RTL запевняє – репортери працювали за ретельних заходів безпеки та у тісній координації з владою.
“З початком російської війни в агресії проти України багатьох російських шпигунів було вислано з Європи, і тепер їх потрібно замінити. Одноразовими агентами. Між ними та їхніми роботодавцями немає прямого контакту. Багато їхніх завдань здаються нешкідливими: фотографування, купівля SIM-картки, а також розвідка критичної інфраструктури. Наших журналістів-розслідувачів Анжелік та Сергія завербовують і, за ретельних заходів безпеки та у тісній координації з владою, видають себе за нібито одноразових агентів”, – розповідають у фільмі.
Вербували їх через Telegram. Спочатку завдання були незначні за невелику оплату: забрати посилку, зробити фото. Якщо агент виконував це добре, наступне завдання було уже серйознішим. У матеріалах RTL йдеться про такі завдання як стеження за представниками партії ХДС, досліджувати діяльність неурядових організацій, збирати інформацію про німецькі оборонні компанії, отримувати персональні дані працівників.
Тобто схема працює таким чином: невелике безпечне завдання за невелику оплату, яке формує довіру. Після цього агенту простіше наважитись на складніше завдання, яке може бути для нього потенційно небезпечним у разі викриття. При цьому оплата переважно у біткоїнах.
Отримані персональні дані від агентів можуть використати для підготовки замахів
Наприклад, репортери під прикриттям отримали завдання відвідати виставку озброєнь у Берліні. Причому мали зосередитись на безпілотниках та ракетних системах і надіслати кураторам фото і відео.
“На авіасалоні ILA в Берліні демонструється найновіша зброя, яка незабаром може бути використана в Україні. Наші репортери під прикриттям повинні були шпигувати тут і надавати імена та адреси людей, які працюють на німецькі збройові компанії. Інформація, яку репортери, звичайно, не передаватимуть своїм клієнтам. Випадок Стефана Туманна говорить про те, що російська сторона може мати намір зробити з такою інформацією”, – пояснюють автори розслідування.
Стефан Туманн є керівником німецької збройової компанії Donaustal, яка виробляє дрони для України. Раніше він заявляв, що німецькі спецслужби попередили його про можливий замах, тож він навіть змушений був змінити місце проживання.
“Російська військова розвідка переслідує мене. Я вже дев’ять місяців борюся з ними за своє життя. Наразі я де-факто живу під землею. Постійно змінюю місце розташування, цілодобова особиста охорона. Моє особисте життя зруйноване”, – розповідає він.
Коли російські куратори зрозуміли, що Катя – це насправді журналістка під прикриттям, Анжелік також почала отримувати погрози.
“Якщо спробуєш втекти, отримаєш кулю”, – таке голосове повідомлення отримала журналістка після того, як її справжня особистість розкрилась.
“Розслідування під прикриттям показує, наскільки низький поріг входу в ймовірну шпигунську мережу Росії та як швидко, здавалося б, незначні завдання можуть наражати на небезпеку людей у Німеччині”, – зазначають автори.