Лукаш Адамський, доктор історії та політичний аналітик, директор Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського, вважає, що створення цифрової бази даних жертв польсько-українського конфлікту 1939–1947 років є важливим кроком для подальших історичних досліджень.
В ефірі “Еспресо” він зазначив, що цю ініціативу правильніше називати не відкриттям архівів, а їх оцифруванням та оприлюдненням.
“Це скоріше оцифрування архівів і оприлюднення таким чином, що кожен дослідник чи журналіст не буде змушений ходити по архівах, а зможе зайти в інтернет і подивитися”, – пояснив Адамський, додавши, що в умовах війни в Україні це особливо важливо.
Історик підкреслив, що чим більше історичних джерел стають доступними, тим ширшими стають можливості для вивчення минулого. “Кожне нове джерело – це збільшення нашого історичного знання. Чим більше ми матимемо відкритих чи легкодоступних джерел, тим краще проводитимемо історичні дослідження”, – наголосив він.
Адамський, який особисто був присутній на презентації цифрової бази в Києві, висловив певне застереження. На його думку, разом із публікацією архівних матеріалів користувачам пропонується вже певна інтерпретація історичних подій, як-от польсько-українське протистояння 1939–1947 років. “На цій мапі посилання є згадки про польську сторону, українську сторону. То це вже її інтерпретація джерел”, – зауважив він.
Він наголосив, що події 1939–1947 років були значно складнішими. “Насправді ставлення українців до Української повстанської армії було абсолютно різне… Ми бачимо навіть випадки, що навіть серед самих діячів УПА хтось когось був, бо, наприклад, той мав дружину-польку”, – навів приклад історик.
Адамський також звернув увагу на представників інших національностей, які були залучені до подій того періоду. “Там жертвами були теж трохи чехів, були й німці. В німецькій поліції служили спочатку українці, потім поляки. Вони теж робили пасифікацію. Тому я б не зводив усього до польсько-українського протистояння, маючи на увазі всі ці джерела”, – сказав він.
Водночас польський історик позитивно оцінив сам факт участі представників української держави, науковців та духовенства у презентації цифрової бази. “Те, що ми маємо доступ до всього, що була присутність пані міністерки Верещук, віце-міністра Олександра Міщенка, чи віце-міністра Михайла Вербицького, було багато різних представників української держави, науковців, духовенства – це прояв волі до діалогу. Я це можу тільки привітати”, – підсумував Адамський.
- 9 вересня Український інститут національної пам’яті презентував цифрову базу даних, присвячену жертвам “польсько-українського конфлікту 1939–1947 років”. Її створили на основі матеріалів із національних, обласних та галузевих архівів.
Джерело: www.ukrinform.ua