Сі, Моді та Путін на саміті ШОС
Шанхайська організація співробітництва (ШОС) переживає кризу, а її первісні завдання розмилися через розширення складу учасників. Китай прагне перетворити ШОС на економічний інструмент, тоді як Росія у цій конструкції дедалі більше виглядає слабшим гравцем.
Таку думку у проєкті “Світогляд” на Еспресо висловив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, коментуючи саміт організації у Киргизстані.
За його словами, криза стосується не лише традиційних міжнародних інституцій. Організації, які виникли протягом останніх десятиліть, також опинилися перед необхідністю шукати нову роль.
То швидше можна констатувати, що не тільки старі традиційні міжнародні інституції перебувають в стані кризи, але й те, що народилося за останні 20 років, також знаходиться або в пошуку себе, або на роздоріжжі, або в кризі. Оскільки те, заради чого воно створювалося, воно вже не працює, а нового змісту надати і нового поштовху цій організації ніхто не зміг або не захотів.
ШОС створювали для розширення впливу Китаю в Центральній Азії
Данилов зазначив, що початковий задум ШОС був значно вужчим, ніж сьогоднішня діяльність організації. За його словами, об’єднання мало допомогти Китаю поступово посилити присутність у Центральній Азії без прямого конфлікту з Росією.
Там в Петербурзі, ще десь має своє представництво, вона задумалася неформально для того, щоби, так скажемо, гармонійно дозволити Китаю зайти в Центральну Азію без конфліктів і без перетину якихось російських червоних ліній.
Формально ж організація зосереджувалася на питаннях безпеки — боротьбі з тероризмом, сепаратизмом, наркотрафіком та іншими загрозами.
Однак згодом ШОС почала розширюватися. До організації приєдналися Індія та Пакистан, що, за словами експерта, створило додаткові суперечності всередині об’єднання.
Затягла Росія Індію. Брати одну Індію і не брати Пакистан – це посилити ще напругу в регіоні. Взяли Пакистан.
За словами Данилова, після цього країни-члени неодноразово не могли погодити спільні документи через протилежність власних інтересів.
Після цього не один саміт закінчився взагалі без підписання спільної декларації, оскільки або Індія накладала вето, або Пакистан накладав вето, оскільки не враховувались їх інтереси.
Саме подальше розширення, на думку експерта, зрештою змінило саму сутність організації.
І оце подальше розширення, воно розмило першопричини, першозадачі, які вирішувала ця організація, буцімто вирішувала.
Китай хоче перетворити ШОС на економічний інструмент
Нині, за словами Данилова, Китай намагається надати організації новий зміст, зокрема через економічну співпрацю.
Зараз китайці хочуть перетворити це на якийсь певний економічний інструмент. Юань як валюта розрахунку регіональна.
Водночас позиції Росії всередині організації, за його оцінкою, послабилися. Москва дедалі частіше змушена діяти через партнерів, а не безпосередньо впливати на рішення.
Натомість Росія зрозуміло, що в цій ситуації буде виглядати значно слабшим гравцем, вона там через партнерів, часто навіть не сама, блокує ці рішення.
У результаті ШОС, на думку експерта, поки що не змогла сформувати чітку нову роль для себе.
І якщо почитати регіональних, особливо центральноазійських, авторів, експертів, ну, то вони констатують, що ця організація швидше за інерцією продовжує збиратися на саміти.
Країни ШОС шукають своє місце у новому світовому порядку
Водночас Данилов зазначив, що учасників організації об’єднує не стільки спільне бачення конкретних питань, скільки прагнення визначити своє місце у світі, який змінюється.
Їх об’єднує те, що це не західний світ, те, що вони, в принципі, думають над тим, який світ буде після переформатування ООН, після переформатування Ради Безпеки ООН, і яке місце вони там в цьому новому світі займуть.
Таким чином, за оцінкою експерта, ШОС нині перебуває на етапі пошуку нової ролі. Її початкові завдання втратили актуальність, розширення складу посилило внутрішні суперечності, а Китай і Росія мають різне бачення подальшого розвитку організації.
- 31 серпня російський диктатор Володимир Путін зустрівся із лідером Китаю Сі Цзіньпіном та прем’єром Індії Нарендрою Моді на саміті Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку.
- 1 вересня повідомлялось, що під час саміту “ШОС+” у Бішкеку 1 вересня прем’єр-міністр Вірменії виголосив промову вірменською мовою, тоді як решта лідерів країн СНД виступали російською.
Джерело: www.ukrinform.ua