Ще п’ять років тому в Найробі можна було впізнати райтера-фрілансера за новеньким авто біля під’їзду та столиком у закритому клубі. Сьогодні та ж людина, найімовірніше, шукає підробіток у доставці або на будівництві. Те, що сталося з кенійським ринком академічного копірайтингу за останні три роки, — це, по суті, живий кейс того, як генеративний штучний інтелект здатний за лічені місяці обнулити цілу галузь фрілансу, пише The New York Times.
Бізнес на чужих дипломах
Терезіос Бунді переїхав до Найробі 2011 року — фермерське село, звідки він родом, ще ніколи не відправляло дітей до університету. Друг порадив спробувати підробіток: писати есе за американських студентів, які хотіли схитрувати. Перше замовлення — двосторінковий текст про користь гарцинії камбоджійської, фрукта, про який Бунді раніше й не чув. Гонорар — 7 доларів за три години роботи.
За наступні 12 років Бунді написав понад 2500 есе, часом по три на день, паралельно здобуваючи власний диплом з public health. Частина студентів взагалі ділилася з ним логінами до університетських порталів — щоб він міг здавати тести, брати участь в обговореннях і навіть спілкуватися з викладачами від їхнього імені.
Це був розпал буму інтернет-гіг-економіки: молодь із Кенії, Філіппін та Індії, вперше отримавши швидкий інтернет, масово йшла у «щілини» цифрової економіки — робити рутинну роботу, яку не хотіли робити люди «вище» на економічних щаблях.
За оцінками дослідників, на піку — на початку 2020-х — лише в Найробі за гроші писали чужі домашні завдання щонайменше 40 тисяч людей.
Момент, коли все обвалилося
Восени 2022-го OpenAI випустила ChatGPT — і розрахунок студентів змінився миттєво: навіщо платити фрілансеру в Кенії, якщо чат-бот напише те саме безкоштовно й без ризику ділитися паролями.
Замовлень поменшало, ціни впали, і, за словами самого Бунді, «індустрія скоротилася майже до нуля». Схожа доля спіткала й інші сегменти кенійського цифрового фрілансу:
- Транскрибування для платформ на кшталт Upwork і Fiverr — почало зникати ще 2017-го, щойно з’явилися перші застосунки ШІ для розшифровки аудіо.
- Модерація контенту для соцмереж (наприклад, для Meta через підрядника Sama) — компанії почали скорочувати кенійські команди.
- Розмітка даних для навчання моделей — стартап Scale AI також згорнув частину операцій у країні.
Оксфордський дослідник глобальної гіг-економіки Марк Грем формулює це прямо: «Це буде не лише Кенія — так відбуватиметься всюди, де станеться велика трансформація. Штучний інтелект прийшов і забрав великі шматки цих ринків праці».
Цифри, які показують масштаб
За оцінками, «есе-мілз» (essay mills) свого часу становили до 70% усього онлайн-ринку фрілансового письма й перекладу в Кенії. Розслідування Thomson Reuters зафіксувало, щомісячні заробітки райтерів впали з $900-1200 в піковому 2022 році до $500-800 зараз.
Показовий і темп, з яким штучний інтелект підбирається до фрілансу загалом: за спільним тестом Scale AI та Center for AI Safety, який вимірює здатність моделей виконувати типові завдання онлайн-фрілансерів (дизайн продукту, аналіз даних тощо), у жовтні минулого року провідні моделі впорались лише з 2,5% таких завдань. До липня цього року показник виріс до 16%.
Чому саме Кенія опинилася в епіцентрі
Понад 100 тисяч випускників кенійських вишів щороку виходять на ринок праці, де формальних зарплатних місць катастрофічно бракує: близько 80% зайнятості — це неформальна робота (доставка, будівництво, вулична торгівля), а безробіття серед молоді перевищує 25%. Для покоління з дипломами, яким нема куди їх застосувати, гіг-робота виглядала як єдиний вихід — і уряд робив на це офіційну ставку.
Ще 2016 року кенійський уряд запустив програму навчання випускників роботі на біржах фрілансу на кшталт Upwork, а 2022-го — саме того року, коли з’явився ChatGPT — прийняв 10-річний Національний цифровий мастер-план, що робив ще більшу ставку на аутсорсинг і онлайн-гіг-роботу.
Що лишилося від індустрії сьогодні
Ринок не зник повністю, але змінив форму. Ті кілька ніш, що вижили, — це переважно «humanizers»: райтери, які беруть текст, згенерований штучним інтелектом, і вручну переписують його так, щоб обійти університетські системи виявлення. Одна з таких райтерок, яка працює в індустрії з 2021 року, розповіла, що бізнес у неї йде не гірше, ніж раніше — просто ШІ тепер пише перший чернетковий варіант, а вона доводить його до «людського» вигляду вручну, свідомо уникаючи автоматичних «гумунізаторів».
Але для більшості колишніх есе-райтерів шлях назад у формальну економіку виявився важким. Алекс Мунʼюа, промисловий хімік за освітою, який пішов у есе-бізнес заради вищого заробітку, перекваліфікувався на розмітку даних і модерацію контенту — але тепер зникає і ця робота.
«Хтось повернувся у села. Хтось пробував інші сфери, але розчаровується, бо не може знайти постійну роботу», — каже він.
Річард Ешилаче, який 2022 року мав під собою понад сотню найманих райтерів, тепер намагається перекваліфікуватися на редагування фото та анотацію даних для ШІ-моделей — але жодна з цих ніш не платить так, як колись платив копірайтинг.
Сам Бунді закрив бізнес і зараз працює в німецькій організації розвитку, допомагаючи молодим кенійцям шукати можливості в цифровій економіці. Його висновок — попередження не лише для його країни: «ШІ приходить за банкірами, за бухгалтерами, приходить за інженерами, і прийде за архітекторами. Він приходить за всіма».
Нагадаємо, не так давно ми писали про те, що штучний інтелект поки не може замінити фрілансерів-кодерів, але цей день наближається.