Улітку 2023 року аграрним світом облетіла звістка про надзвичайну корівчину з Чернігівщини. Кіранда, як її називають, 21 червня надоїла 122,46 літра молока за добу! Цей рекордний показник вражає, особливо з огляду на те, що корова, як і все стадо ТОВ «Рожнівка-Агро», пережила окупацію.
Рекордистка Кіранда
Як вирощують високопродуктивний молодняк
Кіранда, як і більшість корів господарства, народилася у «Рожнівка-Агро». Тут дбають про вирощування молодняку змалечку. Для осіменіння корів використовують перевірену спермопродукцію канадського та американського походження. Віднедавна для першого та другого осіменіння телиць застосовують сексований біоматеріал, що гарантує народження телички у 95% випадків. Це дозволяє не лише поповнювати власне стадо, а й продавати молодняк. Цього року підприємство отримало статус племрепродуктора голштинської породи.
«Вирощуємо молодняк так, як потрібно, — розповідає головний зоотехнік ТОВ «Рожнівка-Агро» Олександр Кіктенко. — Стараємося, щоб до 12 місяців телиця виросла, важила 380 кг, мала 131 см росту в крижах, тоді вона переходить на парування. Дуже пильнуємо, щоб до 14 місяців нетелі були тільними й у майбутньому ставали високопродуктивними молодими коровами. Відомо, що із затримкою запліднення продуктивність нетелі дещо зменшується. Тож намагаємося такого не допускати».
Стадо господарства налічує до 2200 голів великої рогатої худоби. Молодняк утримують на фермі в Максимівці до шестимісячного віку, після чого телиць переводять до групи нетелей періоду сухостою. Загалом у господарстві 309 тільних нетелей, 200 телиць парувального віку та 165 семи-одинадцятимісячних телиць. Підприємство може реалізувати понад 100 чистокровних голштинок.
За першу лактацію корови господарства зазвичай дають 10–11 тис. літрів молока. До повномасштабного вторгнення рекордним показником було 11 400 л. У 2022 році продуктивність худоби, як і на багатьох інших фермах, дещо знизилася.
Безцінні нетелі — основа ефективного стада
Розвиток молочного скотарства вимагає постійного вдосконалення технологій та нарощування поголів’я. Попит на нетелей зростає, хоча вітчизняний молодняк поки що поступається в ціні імпортному. Втім, фермери сподіваються на вирівнювання цін у майбутньому.
«Перші нетелі, продані нашим племрепродуктором, у нового власника продемонстрували кращу продуктивність та адаптивність, ніж завезені з-за кордону, роздоюються вони теж швидше порівняно з імпортованими. І хоча продавати таких нетелей, як наші, за ціною, що її дають за вітчизняний молодняк на ринку, не рентабельно, ми це робимо, працюємо на майбутнє молочного тваринництва. Гадаю, ринок зміниться у бік справедливої ціни на таку продукцію — якщо поголів’я висококласне, телиць вирощують правильно, спаровані вони правильно, із самого малечку в них закладено все необхідне для майбутньої продуктивності, то такі нетелі повинні коштувати не менше, ніж поголів’я з тієї самої Німеччини. Зараз тяжкі часи, тож підтримуємо один одного як можемо».
Фахівці галузі зазначають, що вітчизняне поголів’я часто не поступається закордонному, але цінується менше. Проте, як свідчать факти з ферм у Рожнівці та Максимівці, українські племінні господарства мають значний потенціал.
Олександр Кіктенко: «Тваринництво — це праця 24/7 і 365 днів у році без відпочинку, бо корови хочуть їсти щодня. Якщо любити те, чим займаєшся, не лінуватися, тоді й результати не забаряться. І не важливо, тваринництво це, агрономія, чи будь-що інше…»
Ціль — не рекорд, а продуктивне довголіття тварини
Кожну тварину у господарстві контролюють за допомогою сучасних технологій, які акумулюють необхідну інформацію.
Середньодобові надої Кіранди під час четвертої лактації у червні-липні 2023 року коливалися від 61 до 95 л молока. Рекордні показники 21.06.2023 (122,64 л) та 03.07.2023 (100,66 л) були досягнуті. Загалом, близько 40 корів на фермах у Рожнівці та Максимівці щодня надоюють 60–80 літрів молока, що становить приблизно кожну п’яту корову.
«Правильне вирощування молодняку дає свої результати, й радіємо, що нам це вдається і ми маємо висококласне поголів’я. Та не ставимо собі за мету вирощувати рекордисток, бо в цьому є і плюси, і мінуси. Ми робимо все для того, щоб наші корови давали багато молока, але не ціною їхнього здоров’я. Орієнтуємося на продуктивне довголіття тварини, її максимально можливу продуктивність упродовж більшої кількості лактацій. Витрачаючи багато енергії для вироблення молока, організм тварини виснажується, може давати збої: погіршується здоров’я, здатність якісного запліднення, виникають інші проблеми. Таких корів доводиться раніше вибраковувати, — пояснює Олександр Кіктенко. — З іншого боку, для господарства важлива стабільність: краще, щоб усі корови добре доїлися, бо одна — це не показник. Нам дуже імпонує середньодобовий надій на корову на фермі Максимівка на рівні 37,5 л, у Рожнівці — 33,3 л».
Різниця в надоях пояснюється рівнем комфорту тварин та технологіями доїння. Ферма в Максимівці пройшла реконструкцію та оснащена сучасним обладнанням DeLaval із програмою DelPro™. Ферма в Рожнівці чекає на оновлення, хоча доїльні апарати там модернізовані, молокопровід потребує заміни.
Обладнання від DeLaval із програмою DelPro™, встановлене на фермі у Максимівці, дає можливість збирати всю інформацію про кожну дійну корову.
Ферми під прицілом, молоко в канаві
Окупація негативно вплинула на роботу господарства. Російські війська проходили через населені пункти, де розташовані ферми, створюючи постійну небезпеку. На щастя, вдалося зберегти поголів’я, проте надої суттєво знизилися через брак комбікормів.
«У перші дні ми ще реалізовували молоко на місцевий молококомбінат. Останній раз, коли завантажувався молоковоз, за триста метрів від ферми йшла колона орків. Після цього до нас перестали їздити. А корів треба було доїти. Куди подіти молоко? Спочатку роздавали людям, але вони запаслися і перестали брати. Як не прикро це казати, коли наші земляки в інших населених пунктах голодували, упродовж майже тижня ми змушені були виливати молоко в каналізацію — нам нікуди було його збувати. Комбікорм закінчився, а я тим часом десь прочитав, що корів також можна годувати молоком. Порадившись із нашими консультантами, до основних кормів — силосу, сінажу, соломи — ми додавали від 5 л молока. Поступово збільшили норму до 20 кг молока на голову: що надоїли, те корови з’їдали за день. І так до квітня».
Після звільнення навколишніх сіл поголів’я вдалося відновити. Однак після п’яти тижнів неповноцінної годівлі надої нарощували впродовж шести місяців. До осені господарство повернулося до довоєнних показників продуктивності.
Коли процеси — як по маслу, то й молока більше
Раціон корів у «Рожнівка-Агро» стандартний: кукурудзяний силос, люцерновий сінаж, солома, комбікорм. Господарство рекомендує звертати увагу на закордонну селекцію люцерни та насіння кукурудзи.
«Принципова різниця у підході до годівлі, у комп’ютеризації, — зауважує Олександр Кіктенко. — Ми користуємося програмою з годівлі Dinamica Generale. Це дуже якісний ІТ-продукт, що контролює завантаження міксера кожним інгредієнтом. Так годуємо всіх тварин. Раціони розписані, складники завантажені, працівники бачать, як довго корм потрібно вимішувати, скільки на яку групу вивантажувати. Думає комп’ютер, а людина тільки добросовісно виконує. Я можу відкоригувати плани в разі потреби, і працівники готуватимуть корми з урахуванням цих змін».
Для забезпечення злагодженої роботи персоналу в ТОВ «Рожнівка-Агро» розробили щоденний графік для ветеринарів, завідувачів ферм, механізаторів, тваринників та доярок. Це дозволяє планувати роботу та уникати авралів.
Незважаючи на те, що прив’язне утримання худоби відходить у минуле, поки що воно забезпечує високі надої. Господарство планує перехід на безприв’язне утримання, що відповідатиме новим стандартам ЄС.
«Вивчаючи це питання, бачимо, що без прив’язі реально тримати продуктивність на рівні 36 літрів середньодобового надою на корову. Такі ферми в Україні є, і ми готові до змін. Хоча мені особисто, — зауважує Олександр Кіктенко, — більше до душі система прив’язного утримання. Розумію, що молочарство змінюється, і ми мусимо йти в ногу зі світом. Додам, що із такими високими показниками кількості та якості виробленого молока, як у нашому господарстві, формально конче великої потреби у терміновому переведенні худоби на нову систему догляду немає. Заводи, які в нас купують сировину, відправляють свою продукцію на експорт, тому впевнений, що ми й на прив’язі виробляємо молоко європейської якості — виключно ґатунку екстра. Це здоров’я нації, наших дітей. Іншим зараз взагалі займатися не потрібно».
На підприємстві планують оновлення, адже добротне молочарство приносить вигоду навіть у кризових умовах.
Висока якість української молочної продукції та відносно нижча ціна порівняно із зовнішнім ринком роблять галузь привабливою для інвесторів. Попри воєнні ризики, українське молочарство має потенціал для розвитку. Головне для аграріїв зараз — утриматися на плаву, і ефективно організоване молочарство є надійним помічником у цьому.
Галина ШЕПЕЛЬ
