Олег Тархов: полеглий захисник “Сталевого кордону”

Боронив Україну у складі загону «Сталевий кордон». Згадаймо Олега Тархова

Захисник нагороджений медаллю «Ветеран війни»

У 2024 році Тархов став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олега Тархова.

Захисник України Олег Тархов загинув на війні з російськими окупантами 28 серпня 2026 року. Про це повідомила Львівська міська рада.

Олег Тархов народився 28 листопада 1989 року у Львові. Навчався у ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради, згодом – у ліцеї №17 Львівської міської ради. Пізніше здобув професію електрика у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».

Працював волонтером у Черкаській міській організації Товариства Червоного Хреста України.

Зі слів рідних, Олег був добрим, щирим і товариським, мав гарне почуття гумору та легко знаходив спільну мову з людьми. Особливе місце в його житті посідала родина. Захоплювався автомобілями, цікавився їх ремонтом і мріяв відкрити власну автомайстерню. Любив спорт, особливо біг, та долучався до благодійних марафонів на підтримку військовополонених.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на південно-слобожанському і північно-слобожанському напрямках у складі 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України.

У 2024 році Олег Тархов став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів

У 2024 році Олег Тархов став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

Поховали воїна 1 вересня 2026 року на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

В Олега Тархова залишилися мати, сестра, дружина та донька.

Вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *