Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща наполягають на відновленні роботи над використанням понад €200 млрд заморожених активів Російської Федерації для допомоги Україні. Бельгія ж висловлює занепокоєння щодо потенційних юридичних і фінансових ризиків.
Низка країн Європейського Союзу, серед яких Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, закликають Брюссель активізувати зусилля з використання заморожених суверенних активів Росії для фінансування України. Це рішення викликане побоюваннями, що Київ може зіткнутися з новою фінансовою кризою, як повідомляє Financial Times.
Деталі
Минулої зими плани щодо фінансування України за рахунок понад 200 мільярдів євро активів російського центрального банку, заморожених у ЄС, зазнали невдачі. Основною перешкодою стало вето Бельгії, де зберігається значна частина цих коштів.
Однак, згідно з інформацією чотирьох джерел, ознайомлених з документом, коаліція держав звернулася до Європейської комісії з листом, у якому міститься заклик відновити роботу над цією концепцією. Країни просять роз’яснень щодо прогресу в розробці альтернативних правових та технічних механізмів, які могли б подолати заперечення Бельгії.
“Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо продовжувати використовувати заморожені активи Росії на благо України та нас самих”, – заявила міністр закордонних справ Швеції Марія Мальмер Штенергард. Вона додала, що це “справедливий і розумний спосіб забезпечити, щоб Україна могла захистити себе та всю Європу”.
Одне з джерел зазначило, що лист є “закликом до Єврокомісії виконати технічну роботу” для використання активів і полегшення бюджетних потреб Києва. Очікується, що документ буде надіслано у четвер.
“Кредит у 90 мільярдів євро є свідченням зобов’язань ЄС підтримувати Україну, але його явно недостатньо”, – наголосила Штенергард.
“Нам [потрібно] переконатися, що не лише одна чи дві держави-члени несуть відповідальність за це”, – додав співрозмовник, обізнаний із документом.
У грудні країни ЄС досягли згоди щодо “продовження роботи над… створенням репараційного кредиту на основі залишків готівки, пов’язаних із заблокованими активами Росії”. Однак з того часу жодного прогресу не було досягнуто, тому країни зараз вимагають звіту про стан справ.
Бельгія відхилила план минулого року через побоювання, що їй доведеться нести відповідальність за будь-які реституції у разі юридичних оскаржень з боку Росії.
“Ніхто ще не запропонував нової ініціативи, яка б не зіткнулася з тими ж політичними бар’єрами, що існували в грудні”, – зазначив чиновник ЄС, знайомий із внутрішніми обговореннями. “У нас немає чарівного рішення, яке можна було б миттєво запропонувати”, – додав він.
“Проте ми можемо експериментувати та доопрацьовувати існуючі юридичні пропозиції, і якщо політичне середовище зміниться, можливо, вони будуть прийняті”, – припустили співрозмовники.
Бельгія продовжує висловлювати ті самі побоювання, що й минулого року, побоюючись юридичних заходів відплати з боку Росії та попереджаючи про ризики для фінансових ринків унаслідок будь-яких дій щодо суверенних активів.
“Ситуація не змінилася з часів минулорічних дебатів та невдалого результату”, – підкреслило одне з джерел.
Заклик до перегляду пропозиції щодо заморожених активів збігається із загостренням дискусій щодо розміру та фінансування наступного семирічного спільного бюджету ЄС. Деякі дипломати припускають, що додаткове фінансування для України може стати частиною цих дебатів, посилюючи тиск на країни-члени для пошуку альтернативних джерел коштів.
Euroclear відмовився від коментарів.