Фракція «Батьківщина» демонструє найнижчий рівень підтримки законопроєктів, необхідних для реалізації плану Ukraine Facility, який передбачає виділення Україні 50 мільярдів євро від ЄС протягом 2024-2027 років. Це виявило дослідження громадської ініціативи «Голка», підготовлене до сьомої річниці роботи Верховної Ради.
Загалом, депутати фракції «Батьківщина» голосують «за» інші законопроєкти в середньому у 35% випадків. Однак, коли розглядалися 41 законопроєкт, пов’язаний з Ukraine Facility, фракція Юлії Тимошенко підтримала їх лише менш ніж у 17% випадків.
Дослідження вказує, що «Батьківщина» є єдиною фракцією, яка відкрито виступає проти євроінтеграційних реформ, натискаючи червону кнопку «проти» у 7,4% випадків.
Для порівняння, народні депутати від фракції «Слуга народу» підтримують євроінтеграційні проєкти приблизно у 80% випадків, а члени депутатської групи «Довіра» — майже у 75% випадків.
«Нещодавно ЄС схвалив додаткові 8,3 млрд євро через механізм Ukraine Support Loan, але для цього Україна має виконати зобов’язання у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Екологія — це не лише про збереження довкілля, а й про запобігання корупційним ризикам довкола гір, узбережжя, річок, лісів. За довкіллєві питання “Батьківщина” не дала жодного голосу – і це на тлі скандалів із незаконним землевідведенням за участі представників партії на місцях», — зазначила очільниця «Голки» Ірина Федорів.
За словами представника WWF-Україна Ярослава Телешуна, значна частина зобов’язань України перед Євросоюзом пов’язана із захистом довкілля та мінімізацією корупційних ризиків.
«Завдання процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) насамперед – збереження безпечного довкілля, захист здоров’я людей та запобігання екологічним наслідкам непродуманих рішень. Водночас ці процедури – запобіжник від виникнення корупційних ризиків. Послаблення цих інструментів суперечило б не лише курсу України на членство в ЄС та її міжнародним зобов’язанням, а й принципам сталого, прозорого та підзвітного відновлення, закладеним у механізмі Ukraine Facility», — додав Телешун.
Експерти «Голки» також звертають увагу на те, що під виглядом виконання вимог Ukraine Facility Plan до законопроєктів можуть вноситися норми, які погіршують становище громадян або створюють нові лазівки для зловживань. Представники громадського сектору працюють над виявленням таких ризиків.
Дослідження базується на відкритих даних, систематизованих у цифровому сервісі в межах проєкту «Перезарядити країну тобі під силу», який підтримує NED.
Нагадаємо, за сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Найчастіше депутати складали мандати добровільно (близько 50 осіб). Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат через позбавлення громадянства України, а троє — через набрання законної сили обвинувальними вироками суду.
Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.
Джерело: www.ukrinform.ua