Валютні обмеження НБУ для бізнесу стимулюють створення юросіб в офшорах, – аналітика «РБК-Україна»
Якщо валютні обмеження Національного банку для українського бізнесу не зазнають змін, компанії можуть почати переходити до офшорних юрисдикцій. Це створює регуляторну асиметрію, яка шкодить українській економіці, оскільки компанії з іноземним холдингом отримують більше можливостей для міжнародної експансії, ніж ті, що зберегли центр власності в Україні.
Видання «РБК-Україна» зазначає, що, хоча валютні обмеження залишаються необхідними в умовах війни, за останні чотири з половиною роки система стала надмірно складною через численні винятки, ліміти та спеціальні дозволи. Натомість Україні потрібен контрольований «ліміт міжнародної експансії» для українських компаній, які ведуть операційну діяльність, сплачують податки та мають працівників на території країни. Це означає не повне скасування обмежень на рух капіталу, а запровадження такого контрольованого ліміту.
Автори аналітичного огляду наголошують, що питання не в самому існуванні валютних обмежень, а в тому, що система за чотири з половиною роки перетворилася на складну конструкцію з десятків винятків, різних дат відліку, спеціальних лімітів, індивідуальних дозволів та додаткових вимог.
«Національний банк поступово дозволив оплачувати імпорт робіт і послуг, репатріювати дивіденди за 2023-2025 роки в межах загального ліміту 1 млн євро на місяць, проводити окремі операції в межах «інвестиційного», «позикового» та «донатного» лімітів. З 11 серпня 2026 року НБУ додатково дозволив формувати ліміт за рахунок прямих благодійних внесків українських компаній на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії. Компанії також отримали можливість передавати «інвестиційний» і «додатковий» ліміти пов’язаним юридичним особам у межах однієї бізнес-групи. Ці рішення загалом є позитивними, однак вони не усувають головної суперечності», – зауважили автори статті.
«РБК-Україна» зазначає, що залучення нового іноземного капіталу відкриває українській компанії додаткові можливості для транскордонних платежів. Іноземний кредит також створює відповідний ліміт, а благодійний внесок може стати основою для здійснення певних валютних операцій. Водночас чинний режим не дає українській компанії можливості здійснити за рахунок власної валютної виручки продуктивну інвестицію за кордон, навіть якщо така інвестиція безпосередньо необхідна для збільшення українського експорту.
Ситуація з валютними обмеженнями формує неправильний сигнал для бізнесу. Чинна модель валютного регулювання може створювати стимули саме до того, з чим держава роками декларує боротьбу: офшоризації та перенесення центрів власності й управління за межі України.
В аналітичному огляді «РБК-Україна» зазначає, що Україні зараз не потрібне повне скасування заборони на інвестиції за кордон. Йдеться не про створення принципово нового механізму, а про його значно вужчу, обережнішу та пристосовану до умов війни версію.
«НБУ варто запровадити пілотний «ліміт міжнародної експансії» для юридичних осіб-резидентів, які здійснюють операційну діяльність, сплачують податки та мають працівників в Україні. Такий механізм може базуватися на шести принципах:
- лише власна валюта;
- чіткий обсяг інвестицій;
- обмежений перелік цілей;
- прозорість операції;
- повернення доходів в Україну;
- пілотний режим і право зупинення.
«Така модель не створює неконтрольованого відпливу капіталу. Вона, навпаки, переводить частину потенційно тіньових або офшорних операцій у прозорий банківський канал», – зауважують автори огляду.
Нагадаємо, як раніше зазначав професор КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин, бізнес, який раніше переніс холдинговий центр в іноземну юрисдикцію, має значно ширші можливості для міжнародної експансії. Адже чинне валютне регулювання стимулює українських підприємців виносити структури власності та центри прийняття рішень за межі країни.