Президент України Володимир Зеленський привітав українців із Днем Державного прапора та взяв участь у церемонії підняття синьо-жовтого стяга на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.
На церемонії були присутні лідери шести країн: президент Литви Гітанас Наусєда, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
Президент представив історичний прапор — той, який 24 серпня 1991 року внесли до зали Верховної Ради в перші миті після відновлення незалежності України.
“Це не просто символічний жест чи красива акція. Це про вміння українців берегти і не боятися. Сімдесят років “совка” не стерли пам’ять нашого народу про те, який прапор є справжнім для всіх нас. Знання про цей державний символ берегли від козацької доби та УНР до саме того дня у 1991 році”, — зазначив глава держави.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал наголосив, що Естонія знає цінність національних символів і те, що вони означають для народу волю. “Росія продовжує свої удари, бо вона все ще думає, що зможе зламати українців, але це неможливо. Україна демонструє, чого може досягти країна, коли є рішучість. Наша відповідальність як друзів і союзників очевидна: допомагати Україні залишатися стійкою, давати те, що необхідно”, — сказав Міхал.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере відзначив стійкість і силу українського народу та право України самостійно обирати своє майбутнє. Він запевнив, що Норвегія й надалі підтримуватиме Україну, оголосив про допомогу обсягом понад 9 мільярдів доларів наступного року та анонсував підписання угоди про стратегічне партнерство між Україною та Норвегією.
“Ми будемо допомагати фінансово, економічно, військово — відповідно до пріоритетів України. Україна визначає потреби, а ми робимо все можливе, щоб їх забезпечити. Підтримка та відновлення України — це не лише про допомогу, це про інвестицію у власну безпеку Європи, і наше зобов’язання перед Україною є довгостроковим”, — додав Стере.
Президент Фінляндії Александр Стубб зауважив, що підтримка України від перших днів повномасштабного російського вторгнення зумовлена не лише тим, що вона є взірцем мужності. Україна захищає себе, Європу та цінності: демократію, свободу і верховенство права.
“Світ дивиться на Україну і допомагає Україні з різних причин. І одна з цих причин полягає в тому, що Росія порушує всі норми міжнародного права. Але справжня причина, чому ми допомагаємо Україні, є дуже простою. По-перше, це про цінності, які ви захищаєте: ви бороните демократію, свободу, верховенство права. А друга причина — ми вважаємо, що ви є найсильнішою гарантією безпеки для всіх нас”, — наголосив Стубб.
Президент Литви Гітанас Наусєда виголосив промову українською мовою. Він наголосив, що для нього честь — знову приїхати до Києва. Президент відзначив мужність українців і запевнив у продовженні підтримки нашої держави, вступу України до Європейського Союзу та НАТО.
“Ми чудово знаємо, що Україна має перемогти, бо лише ваша перемога принесе мир і спокій усій Європі. Тому й надалі будемо підтримувати Україну. Ми не визнаємо окупацію українських територій, ми будемо посилювати тиск на державу-агресора та її спільників”, — сказав Наусєда.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс наголосив, що його країна на боці України від першого дня війни, однією з перших надала озброєння, тисячі автівок, а зараз лікує тисячі поранених і допомагатиме ще більше.
“Росія викрала 5 із 35 років вашої свободи своєю брутальною війною, вже 5 років. Ви довели своєю кров’ю та потом, що ви частина саме Європи. Разом ми досягнемо миру в Україні. Латвія, латвійський народ — разом з вами. Я приніс сьогодні вітання від кожного й кожної з Латвії”, — сказав Кулбергс.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила на злочинному російському ударі по торговельному центру у Кривому Розі та на повторній атаці, коли оперативні служби приїхали рятувати поранених. За її словами, підтримка з боку Данії та партнерів продовжуватиметься стільки, скільки буде потрібно, і, зокрема, в нових оборонних проєктах, серед яких власна європейська ППО.
“Нам відомо із самого початку, що у війні не перемогти лише словами. Коли вам потрібні були зброя, боєприпаси, ми це постачали. Коли потрібні були танки і наші F-16, ми це постачали. І коли вам потрібні були інвестиції у власну оборонну індустрію, ми це забезпечили. А тепер, коли вам терміново потрібна сильна ППО, нам потрібно пообіцяти це забезпечити. Ми спільно зобов’язалися зробити нову ракетну систему якомога швидше, для того, щоб захистити ваші міста і підсилити вашу ППО”, — сказала Фредеріксен.