Венчурний фонд Freedom Fund підприємця Олега Рогинського з 2022 року інвестував приблизно у 30 українських defence tech-проєктів. Розмір фонду сягає кількох десятків мільйонів доларів, а типовий чек становить $100 000–200 000. Водночас назви більшості компаній з портфоліо не розкривають.
Про це повідомляє Defendr Media.
Олег Рогинський зазначає, що на початку повномасштабного вторгнення нормальний венчурний ринок для українського defence tech фактично не існував. Це призводило до того, що сильні команди іноді отримували перші кошти від непрофільних інвесторів на невигідних умовах, віддаючи, наприклад, 50% компанії за відносно невелику суму. Така структура власності могла стати серйозним перешкодою для наступних професійних інвесторів.
Зважаючи на це, Freedom Fund взяв на себе роль першого професійного інвестора для таких команд, надаючи стартовий капітал та допомагаючи правильно оформити компанію й угоду.
На сьогодні публічно відомо лише про п’ять компаній з портфоліо фонду: Farsight Vision, HIMERA, M-FLY, MaXon Systems та Bravo Dynamics. Рогинський пояснює таку закритість свідомою стратегією, адже Freedom Fund готовий співпрацювати з командами, які не бажають відкрито розповідати про свої розробки та інвестиції.
Що відомо про досягнення цих компаній?
Однією з ранніх інвестицій Freedom Fund стала компанія MaXon Systems, яка розробляє систему, що фактично виконує роль “автопілота” для перехоплення російських дронів “Шахед”. У серпні 2025 року стартап залучив $300 000 від Freedom Fund, Defender Ventures та бізнес-ангела. На той момент компанія працювала над системою ППО, де дрони-перехоплювачі планували розміщувати на аеростатах навколо міста, а тепловізійні камери мали виявляти “Шахеди”.
Після бойових випробувань команда відмовилася від цієї концепції та розробила з нуля новий перехоплювач із наземним запуском. Невеликий дрон літакового типу може розвивати швидкість до 300 км/год, а більшість процесу — від запуску до фінального наведення на ціль — відбувається автоматично.
Ключова перевага MaXon Systems — максимальна автоматизація процесу перехоплення. Після команди оператора дрон самостійно запускається та набирає висоту. На фінальному етапі штучний інтелект виявляє ціль, відстежує її та виводить перехоплювач у зону ураження. Навігація можлива навіть без GPS завдяки наземним маякам і бортовим сенсорам. Під час бойових тестів, за словами розробників, 90–95% процесу відбувалося автономно.
Freedom Fund також був першим інвестором для HIMERA. За словами співзасновника Міші Рудомінського, на той час компанія функціонувала радше як волонтерський проєкт. Відтоді HIMERA поставила понад 6000 своїх радіостанцій Силам оборони. Під час випробувань HIMERA G1 PRO військові забезпечили стійкий зв’язок на відстані 45 км без додаткового обладнання. Радіостанції компанії пройшли тестування ВПС США, а у 2025 році HIMERA виконала перше державне замовлення для Міністерства оборони однієї з країн НАТО.
Ще одна компанія з портфоліо Freedom Fund — Farsight Vision. За кілька років стартап перетворився з продавця перших продуктів на платформу, яка автоматично аналізує дані з дронів і вже розпізнає понад 30 типів об’єктів: від військової техніки до антен РЕБ та слідів гусениць. У липні компанія також запровадила функцію пошуку цілей безпосередньо у відеопотоці з дрона та окремий інструмент для визначення місцеположення ворожих БпЛА за перехопленою трансляцією з їхніх камер.
Компанія M-FLY, в яку також інвестував Freedom Fund, розробила власну лазерну систему наведення. Вона дозволяє дронам працювати без GPS та постійного зв’язку з оператором, а сама компанія заявляє про понад 95% влучань під час тестів. У 2025 році стартап почав підготовку до серійного виробництва, а його стабілізатори камер вже інтегрували в українські розвідувальні БпЛА.
Bravo Dynamics, ще один портфельний проєкт Freedom Fund, представила mesh-систему Phantom для зв’язку з наземними роботами. Перші версії системи пройшли фронтові випробування та отримали оцінку від Brave1. У 2026 році компанія продемонструвала роботу мережі в умовах впливу РЕБ: робот передавав відео та команди без розриву зв’язку, навіть заглибившись на 90 метрів у лісосмугу. Система вже має комерційні продажі та домовленості про інтеграцію з українськими виробниками безпілотних роботизованих комплексів.
Раніше видання dev.ua повідомляло, що публічні інвестиції в український defence tech за 2023–2025 роки зросли майже у 100 разів — з $1,1 млн до $105,2 млн.
Джерело: www.ukrinform.ua