У Росії засудили до 11 років колонії заступника голови партії “Яблоко” Лева Шлосберга
Суддя Псковського міського суду Вікторія Малямова засудила заступника голови антивоєнної партії “Яблоко” Лева Шлосберга до 11 років і одного місяця колонії за повторну “дискредитацію” російської армії та воєнні “фейки”.

Про це повідомляє російське видання “Медіазона”.
Прокурорка Анна Горячева просила для політика 12 років і один місяць позбавлення волі — вирок винесли з урахуванням попереднього покарання: у листопаді 2025 року Шлосбергу вже призначили 420 годин обов’язкових робіт за невиконання обов’язків “іноземного агента”.
Приводом для справи про “дискредитацію” стали дебати Шлосберга з істориком Юрієм Пивоваровим, на яких політик наполягав на якнайшвидшому припиненні війни.
“Мене звинувачують у поширенні висловлювань, які належать моєму опоненту в дебатах, — тобто в поширенні позиції, з якою я сперечався”, — заявляв сам Шлосберг.
Другу справу, про “фейки”, порушили через давній репост у телеграм-каналі політика — публікацію “Ехо Москви” з обкладинкою британської Daily Mirror: закривавлена жінка, Путін і підпис “Її кров… Його руки”. Шлосберг наголошував, що зробив репост ще до ухвалення закону про воєнні “фейки”.

14 серпня на дебатах сторін у суду не було жодного з трьох адвокатів Шлосберга. Суддя засідання не перенесла і призначила йому захисника попри протести обвинуваченого, тож сам Шлосберг у дебатах участі не брав. Того ж дня він виступив з останнім словом, а коли заговорив про необхідність припинення вогню між Росією й Україною, суддя зупинила його.
“Викладені обставини не мають стосунку до розглянутої кримінальної справи”.
Свою пацифістську позицію Шлосберг обстоював послідовно, наполягаючи на припиненні будь-яких бойових дій і смертей з обох сторін, — через це він конфліктував і з політичними емігрантами, які підтримують ЗСУ, звинувачуючи тих, хто радіє бойовим діям у Курській області, у бажанні смерті вже й росіянам.
Тиск на політика наростав поступово: іноагентом його визнали в червні 2023 року, з червня 2025-го тримали під домашнім арештом, а в грудні того ж року, вже після справи про “фейки”, перевели до СІЗО. Переслідування Шлосберга почалося ще до повномасштабної війни: 2014 року після його публікації про загибель псковських десантників на Донбасі на нього напали, і він потрапив до лікарні зі струсом мозку.
Кого ще в Росії переслідують за антивоєнну позицію
Тиск на критиків війни в Росії має системний характер. 31 липня 2026 року московський суд заочно заарештував журналістку Жанну Нємцову, доньку вбитого опозиційного політика Бориса Нємцова — через діяльність заснованого нею Фонду Бориса Нємцова за свободу, який підтримує незалежні медіа у вигнанні та росіян, які виїхали з країни через незгоду з війною.
А ще у квітні 2023 року до 25 років колонії суворого режиму засудили російсько-британського опозиційного політика й журналіста Володимира Кара-Мурзу — за державну зраду, після того як він розкритикував війну проти України. Вирок засудили США, Британія й Канада, а суддя, який його ухвалив, сам є фігурантом “списку Магнітського”. У серпні 2024 року Кара-Мурзу звільнили в межах великого обміну полоненими.
Джерело: www.ukrinform.ua
