Штучний інтелект дозволяє одночасно вести кілька проєктів, швидше опановувати нові навички й брати на себе роботу, яку раніше доводилося делегувати. Але є й зворотний бік: ШІ не втомлюється і не сигналізує, що робочий день закінчився. Зупинитися доводиться самому.

Про це Business Insider розповів Нік Санчес, ліцензований сімейний психотерапевт із Каліфорнії та засновник Silicon Valley Therapy. Він переважно працює з підприємцями, керівниками та іншими високоефективними спеціалістами з технологічної індустрії.
За його словами, приблизно 99% його клієнтів називають вигорання однією з головних проблем. Останнім часом він дедалі частіше спостерігає саме AI burnout — стан, коли можливості ШІ змушують людину брати на себе ще більше роботи.
AI не змушує працювати менше — він дозволяє працювати більше
Санчес зазначає, що порада «просто працюй менше» для таких людей майже не працює. Вони не хочуть зменшувати навантаження — навпаки, прагнуть працювати ефективніше.
AI лише посилює цю тенденцію. Можна одночасно працювати над кількома продуктами, використовувати різні LLM та AI-агентів, швидко перемикатися між завданнями й виконувати те, що раніше потребувало участі інших людей.
Сам терапевт каже, що теж пережив AI-вигорання, коли розвивав власний бізнес. «AI збільшив мою здатність створювати якіснішу роботу й брати на себе ролі, які раніше довелося б делегувати», — розповів він.
Проблема в тому, що разом із продуктивністю зростає і кількість речей, які людина намагається зробити одночасно.
Чотири-п’ять проєктів замість одного
Окрема проблема — фрагментація уваги.
За словами Санчеса, його клієнти часто намагаються працювати над чотирма-п’ятьма проєктами паралельно. AI робить це технічно можливим: поки одна модель генерує код, інша аналізує документи, а третя допомагає підготувати презентацію чи дослідження.
Але людський мозок до такого режиму не обов’язково пристосований.
«Я навіть не знаю, чи варто нам так працювати», — зазначає терапевт.
У результаті людина може бути постійно зайнята, але при цьому втрачати здатність концентруватися на одному завданні й отримувати задоволення від роботи.
Лікувати вигорання, а не просто уникати його
Санчес використовує у роботі техніки експозиційної терапії. Ідея полягає в тому, щоб не вимагати від людини різко змінити поведінку, до якої вона звикла.
Наприклад, він не радить підприємцю, який перебуває на межі вигорання, одразу взяти два тижні відпустки, вимкнути телефон і повністю забути про роботу.
Натомість можна почати з години прогулянки або обіду без роботи. Якщо навіть година здається нереалістичною — спробувати 30 хвилин або 15.
Коли людина бачить, що після перерви її день проходить краще, з’являється мотивація продовжувати.
Той самий принцип терапевт пропонує застосовувати до фрагментації уваги: якщо людина одночасно веде шість проєктів, спочатку скоротити їх до двох і подивитися, як зміниться продуктивність.
AI вже використовують і самі клієнти психотерапевтів
Водночас Санчес не вважає AI лише джерелом проблем. За його словами, клієнти вже використовують ChatGPT та інші AI-інструменти для пошуку запитань для щоденника, дихальних вправ та інших простих практик.
Психотерапевт вважає це позитивним явищем: AI може допомогти людині розібратися з поверхневими питаннями, а на самій терапевтичній сесії залишається більше простору для глибокої розмови з фахівцем.
І тут виникає парадокс AI-епохи: технології, які дозволяють робити більше за той самий час, можуть одночасно створювати відчуття, що зробити потрібно ще більше.
Тому головною навичкою може стати не вміння змусити AI працювати ще швидше, а здатність вчасно сказати собі, що на сьогодні досить.




Джерело: www.ukrinform.ua
