Національний банк України, прагнучи підтримати ділову активність, збільшив ліміти на зняття готівки юридичними особами. Тепер ліміт для зняття коштів із гривневих рахунків в Україні, а також із валютних рахунків в Україні та за кордоном зросте зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день. Для операцій із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном ліміт підвищиться з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на календарний місяць.
Також підвищено ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги за допомогою гривневих корпоративних карток. Він збільшиться зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць. Водночас для юридичних осіб залишається можливість без обмежень здійснювати такі розрахунки, використовуючи валютні корпоративні картки.
Окрім цього, НБУ анонсував низку інших послаблень у рамках стимулюючої валютної лібералізації. Ці заходи спрямовані на збільшення припливу капіталу та посилення обороноздатності країни.
Зазначається, що поряд із запровадженим рік тому “донатним” лімітом, який майже не використовувався, запрацює “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту, що дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії, здійснених із 10 серпня 2026 року.
Регулятор уточнив, що внески, які формують “додатковий” ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами.
Компаніям також надано можливість передавати свій “додатковий” ліміт та “інвестиційний” ліміт іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам). “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу залученої з-за кордону іноземної валюти до статутного капіталу з 12 травня 2025 року.
Нацбанк зауважив, що перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації не змінюється. Він включає репатріацію дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення Росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також надав експортерам можливість сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодовувати витрати і збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами експорту товарів. Це має підвищити довіру до українських експортерів. Сума таких переказів на календарний рік не повинна перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ запровадив низку інших, більш вузьких, змін. Вони стосуються таких напрямків: репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівля валюти гарантами/поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
За оцінками НБУ, пом’якшення валютних обмежень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку. Це зумовлено сформованими передумовами та ретельним аналізом кожного заходу. Цей пакет валютної лібералізації вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ. Згідно з ним, міжнародні резерви зростуть до майже $70 млрд у 2026 році з нинішніх $51,2 млрд.
Пом’якшення валютних обмежень затверджене постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90. Цим документом вносяться зміни до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Постанова набирає чинності з 11 серпня 2026 року.