“>
Народні обранці зареєстрували у Верховній Раді проєкт закону №15431 "Про мисливську діяльність, полювання та стале використання об’єктів мисливської фауни", метою якого є заміна застарілого попереднього закону, цифровізація сфери шляхом створення Єдиного мисливського реєстру, впровадження "планів сталого використання" замість централізованих лімітів та приведення законодавства у відповідність до норм Європейського Союзу.
Згідно з пояснювальною запискою, розміщеною на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди мисливських територій та формування спеціалізованого центрального органу виконавчої влади (агентства) для контролю та розвитку галузі.
Авторами документа зазначені народні депутати Ігор Марчук (голова підкомітету з питань взаємодії держави та бізнесу та інвестицій Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, фракція "Слуга народу"), Давид Арахамія (голова фракції "Слуга народу"), Олег Бондаренко (голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник Голови ВРУ) та Олександр Гайду (голова Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Ініціатори документа наголошують, що реформа сприятиме залученню інвестицій, зменшенню рівня бюрократії, узгодженню українського законодавства зі стандартами ЄС та врахуванню впливу війни і змін клімату на природні ресурси.
Водночас низка провідних зоозахисних та природоохоронних організацій, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), "Зелена сила" та Асоціація зоозахисних організацій України, висловилися проти законопроєкту та закликали народних депутатів відхилити проєкт закону №15431 під час першого читання.
Активісти підкреслюють, що стаття 1 документа визначає полювання як "вид активного відпочинку", а шкіри, роги та ікла тварин – як "мисливські трофеї", що, на їхню думку, легалізує знищення тварин задля задоволення та естетичних цілей.
Серед ключових зауважень організацій до нормативного документа: фактичне скасування "періоду тиші", оскільки перехідні положення дозволяють полювати на самця косулі з 1 травня – у період народження та вигодовування потомства; розширення переліку дозволених знарядь та методів добування тварин, зокрема використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних пристроїв, а також дозвіл на нічне полю вння на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотовидного собаку.
Крім того, зоозахисники виступають проти легалізації "canned hunting" (полювання в штучно огороджених вольєрах або напіввільних умовах).
Не погоджуються зоозахисники й з включенням до переліку "небажаних тварин" не лише диких хижаків, а й безпритульних чи домашніх собак і котів, які опинилися на територіях без нагляду, що надає дозвіл на їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання чисельності.
Також, як зазначається у заявах організацій, зниження вимог до мінімальної площі мисливських угідь з 3 тис. га до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових угідь може призвести до привласнення лісових масивів обмеженим колом осіб.