Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні провадження проти п’яти авіаперевізників через лізингові операції, прирівнюючи їх до роялті. Юристи розцінюють це як тиск на бізнес, враховуючи, що раніше Державна податкова служба під час перевірок не виявила жодних порушень.
Кримінальні провадження, розпочаті Бюро економічної безпеки проти українських авіакомпаній стосовно операцій з лізингу повітряних суден від нерезидентів, викликають запитання. Це пов’язано з тим, що раніше Державна податкова служба проводила перевірки цих компаній, і за результатами жодних порушень щодо зазначених операцій виявлено не було. Таким чином, кримінальні справи, ініційовані БЕБ, викликають сумніви щодо їх законності та можуть розглядатися як інструмент тиску на ділові кола. Таку думку висловили експерти-юристи, з якими поспілкувалася агенція УНН.
Кримінальні провадження проти авіаперевізників
Бюро економічної безпеки ініціювало низку кримінальних справ проти авіаперевізників. За версією слідства, щонайменше п’ять авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити додатково 15% податку до українського бюджету з прибутків нерезидентів за угодами лізингу літаків та гелікоптерів. Це сталося тому, що у БЕБ лізингові платежі трактуються як роялті, а повітряні судна розглядаються не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Цей підхід слідчі почали застосовувати з 2024 року, після того, як попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, де запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом від нерезидентів України як роялті.
У зазначеній публікації ДПС вказала, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 млн грн у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за твердженнями представників авіаційної галузі, послужили підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На підставі цих документів, правоохоронці вважають оренду повітряних суден використанням обладнання. Крім того, слідчі не враховують чинні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Договори з іноземними державами, ратифіковані українським парламентом, мають пріоритет над внутрішнім законодавством. Саме ці угоди визначають, в якій країні та за якою ставкою може оподатковуватись відповідний дохід нерезидента. Отже, автоматичне нарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної угоди є щонайменше спірним.
Слід зазначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не зазнавало змін протягом десятиліть. Більше того, за даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші податкові перевірки таких порушень не виявили.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі на роялті. Лише однієї перевірки”, – повідомила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень не завадила БЕБ одночасно відкрити кримінальні провадження щодо щонайменше п’яти авіакомпаній. Таким чином, перевізників намагаються змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні 7 років, тобто ретроспективно.
БЕБ ставить під сумнів результати перевірок ДПС
Партнер юридичної компанії “Болінський і команда” Людмила Усатюк зазначає, що перед тим, як говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно отримати відповідь на ключове питання: що саме змінилося після того, як ці операції вже були перевірені податковою службою.
“Якщо контролюючий орган (ДПС – ред.) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, по суті, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який наділений законними повноваженнями здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка в коментарі УНН.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому тлумаченні лізингових операцій, в той час як законодавство у цій сфері не змінювалось, а самі операції були предметом дослідження під час податкових перевірок.
“Безперечно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак це право не є абсолютним. Воно повинно базуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає закономірне питання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – пояснила Усатюк.
Вона наголошує, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган вже провела перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку, мова йде не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме собою не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – підкреслила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним із фундаментальних елементів верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб бізнес мав можливість покладатися на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові зобов’язання, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – зазначила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним правовим принципам
Схожої думки дотримується засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а навпаки – декларували їх.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є досить вагомою, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не було встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – прокоментував адвокат у розмові з УНН.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне непоступлення коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до операцій, які вже були перевірені протягом багатьох років, суперечить фундаментальним правовим принципам.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків та неприпустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – зазначив Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове тлумачення вже перевірених операцій стане усталеною, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й здатність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відновлення повного доступу до повітряного простору.