“>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний комплекс має потенціал і повинен стати одним з рушійних сил економічного відродження; Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими перевагами в цій сфері, а розв’язання її проблем буде серед першочергових завдань Міністерства економіки та захисту довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
«Ця галузь наполегливо підтримує економічну стабільність держави. Водночас вона, можливо, найбільше з-поміж інших зазнала збитків через війну. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український ГМК, є одним із пріоритетів моєї діяльності», – написав він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечили 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів, а близько 20% усіх інвестицій у промисловість України надходить саме від ГМК.
Міністр додав, що галузь також створює 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах і ще понад 280 тис. – у пов’язаних секторах.
На його думку, Україна може стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та інших продуктів, необхідних для декарбонізації європейської металургії, що відкриває нові можливості для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як стало відомо з даних «Укрметалургпрому», українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн, виплавка сталі зменшилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі скоротилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали невдоволення попереднім урядом через, на їхню думку, недостатній захист у торговельних відносинах з ЄС: йдеться про запровадження CBAM на початку цього року та зменшення безмитних квот на експорт з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів «Укрзалізниці» на 30% і просять враховувати специфіку галузі при ціноутворенні на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, «Укрзалізниці» та «Укренерго», мету якої тодішній керівник міністерства Олексій Соболев описав як «розробку рішень для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств, підтримки виробництва». За його словами, серед основних питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, нестача сировини. З початку цього року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.