Лише кожен третій українець здатен коректно визначити річну відсоткову ставку за кредитом. В Україні прийнято Національну стратегію для підвищення фінансової грамотності до 2030 року.
У 2026 році фінансова обізнаність стала для українців одним із ключових елементів щоденної безпеки. З огляду на воєнні дії, економічну нестабільність, мінливість цін, загрози втрати доходу та поширення шахрайських схем в інтернеті, громадянам критично важливо розуміти основи бюджетування, контролю витрат, користування банківськими послугами, уникнення непотрібних позик та методів захисту особистих коштів.
Детальний розбір щодо правильного планування особистого бюджету, відстеження витрат, уникнення боргових пасток та формування “подушки безпеки” здійснив УНН.
Що таке фінансова грамотність та її значення
Фінансова грамотність – це комплекс знань, умінь та сформованих звичок, що сприяють ефективному управлінню особистими фінансами, включаючи доходи, витрати, заощадження, боргові зобов’язання та фінансові ризики.
Часто засвоєння цих навичок починається з простих запитань:
- Який мій загальний дохід?
- На що витрачаються мої кошти?
- Скільки грошей я можу відкласти?
- Чи справді мені потрібна позика?
- Що станеться, якщо мій дохід раптово зменшиться?
Основна мета фінансової грамотності – формування усвідомленого ставлення до грошей. Особа з базовими фінансовими знаннями значно рідше потрапляє у боргову яму, уважніше ознайомлюється з умовами договорів, порівнює пропозиції фінансових установ, уникає надмірних витрат одразу після отримання доходу та поступово створює власний резервний фонд.
Рівень фінансової грамотності в Україні
Загальний рівень базової фінансової обізнаності в Україні залишається на середньому рівні: лише близько третини українців спроможні правильно обчислити річну відсоткову ставку за кредитом, якщо їм надано місячну ставку. Водночас значна частина населення схильна до витрачання залишків коштів або зберігання їх у готівці чи на банківських рахунках, ігноруючи можливості для інвестування. Такі дані отримано з результатів дослідження Info Sapiens, проведеного у червні 2025 року на замовлення громадських організацій “Український Жіночий Конгрес” та “Ощадбанк”.
Згідно з цим дослідженням, українці переважно орієнтуються у питаннях курсу валют, тоді як інші фінансові теми залишаються менш зрозумілими для широкого загалу.
Найкращі показники фінансової грамотності демонструють особи віком 30–39 років, тоді як пенсіонери мають найнижчий рівень навичок фінансової поведінки.
Дослідники також відзначили відмінності між мешканцями великих міст та сільської місцевості: міські жителі демонструють вищий рівень фінансової освіченості.
Існує також гендерний розрив: 37% чоловіків порівняно з приблизно 25% жінок коректно розраховують кредитну ставку.
За словами Дмитра Савчука, директора Info Sapiens, рівень фінансової грамотності відображає не лише обсяг базових знань, а й практичний доступ до фінансових ресурсів.
Особливо відчутні гендерні та регіональні диспропорції: жінки мають менший досвід управління фінансами, що створює замкнене коло обмежених можливостей, а мешканці сільських територій та східних регіонів поступаються у фінансовій обізнаності міським жителям, будучи менш забезпеченими
– зазначив Савчук.
Інвестиційна активність серед українців також залишається обмеженою. Результати опитування показали, що 41% респондентів готові вкладати вільні кошти у депозити чи інші фінансові інструменти. Однак, якщо уявити отримання значної суми, частка тих, хто розглядав би інвестування, зростає до 61%.
Найбільшу схильність до інвестування виявляють мешканці західних регіонів та великих міст. Найменш схильні до цього – жителі сіл та східних областей. При цьому жінки частіше обирають інвестиції в нерухомість, а чоловіки – розвиток власної справи.
Дослідження також виявило, що лише половина українців у разі нагальної потреби у позиці звернулася б до банківської установи. Натомість, кожен одинадцятий готовий позичати кошти у небанківських організацій або у незнайомих людей, що збільшує ризик потрапити у боргову залежність.
Серед ключових причин, через які українці уникають банківського кредитування, були названі недовіра, складність умов, високі процентні ставки та бюрократичні процедури.
Рівень розуміння щодо наповнення місцевих бюджетів також залишається недостатнім. 69% опитаних розуміють, що основним джерелом надходжень є місцеві податки та збори, проте серед молоді, сільських жителів та мешканців Східної України частіше спостерігається плутанина щодо цього питання.
Водночас, попит на фінансову освіту в Україні є значним. 53% жінок та 44% чоловіків висловили зацікавленість у безкоштовних освітніх курсах.
Найбільш популярними темами для навчання є започаткування власного бізнесу, грантові програми, заощадження та інвестиції, а також управління бюджетом громади.
Формат навчання варіюється залежно від регіону: загалом українці частіше обирають онлайн-формат, проте мешканці Південних та Східних регіонів віддають перевагу очним заняттям.
Окремо дослідження виявило гендерні відмінності у фінансових взаєминах у межах домогосподарств. Зокрема, 37% жінок та 27% чоловіків іноді звертаються до партнера з проханням надати кошти. Понад чверть опитаних сприймають такі прохання як образливі.
Ці дані свідчать про обмеженість рівня фінансової грамотності, але водночас про чіткий запит на покращення ситуації, особливо з боку жінок та молоді. Це створює можливості для держави, бізнесу та громадських ініціатив у розробці освітніх програм, адаптованих до потреб різних груп населення
– підсумував Савчук.
Базові принципи фінансової грамотності для всіх
Перший основний принцип – точний облік доходів та витрат. Багато людей помилково вважають, що їхні витрати незначні, доки не побачать загальну суму за місяць на каву, доставку їжі, таксі чи дрібні покупки. У цьому випадку допомагає ведення обліку витрат, який візуалізує грошові потоки за певний період. Записи про доходи та витрати можна вести у звичайному зошиті, спеціальних блокнотах, що продаються у книгарнях, або ж використовувати спеціалізовані мобільні додатки.
Другий принцип полягає у необхідності планування бюджету за такими періодами:
- день;
- тиждень;
- місяць;
- рік.
Найпростіший підхід – класифікувати витрати на обов’язкові, змінні та необов’язкові.
До обов’язкових належать витрати на житло, комунальні послуги, харчування, зв’язок, медикаменти, погашення кредитів.
Змінні витрати охоплюють транспорт, придбання одягу, побутових товарів.
Необов’язкові витрати включають витрати на розваги, імпульсивні покупки та оплату послуг, які вже не використовуються.
Третій принцип – створення “фінансової подушки безпеки” навіть за мінімальних доходів. Це резерв коштів на випадок втрати роботи, хвороби, переїзду, ремонту побутової техніки чи інших непередбачених обставин.
Ідеально, якщо вдасться поступово накопичити суму, що покриває від трьох до шести місяців основних витрат. Можна почати з невеликих сум: навіть 5–10% від щомісячного доходу допоможуть сформувати корисну фінансову звичку.
Четвертий принцип – обережне ставлення до боргових зобов’язань.
Проблеми виникають, коли людина бере позику у мікрофінансових організаціях, використовує кредитний ліміт на банківській карті або оформлює готівкову позику в банку, не усвідомлюючи їх реальної вартості, штрафних санкцій, комісій, термінів погашення та наслідків прострочення платежів.
Тому перед підписанням будь-якого кредитного договору необхідно ретельно вивчати як суму щомісячного платежу, так і загальну вартість кредиту.
П’ятий принцип – захист від шахрайства. Категорично забороняється передавати стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі з SMS-повідомлень, дані для входу до онлайн-банкінгу. Банки ніколи не запитують таку інформацію телефоном або через месенджери. Якщо надходить повідомлення з обіцянкою “компенсації”, “допомоги” чи “виграшу”, слід перевірити цю інформацію через офіційні джерела.
Як навчитися фінансовій грамотності з нуля
Починати слід не з інвестицій чи модних порад із соціальних мереж, а з упорядкування власного бюджету.
Перший етап – протягом одного місяця ретельно фіксувати всі витрати.
Другий етап – підрахувати суму регулярних платежів. Часто саме вони непомітно “з’їдають” значну частину доходу. До них належать:
- послуги мобільного зв’язку;
- інтернет;
- передплати на сервіси;
- страхування;
- платежі за розстрочками.
Після цього необхідно об’єктивно оцінити, без яких витрат можна обійтися, а від яких варто відмовитися для оптимізації бюджету.
Третій етап – складання простого бюджету на наступний місяць. Він повинен містити три основні категорії: необхідні витрати, резерв (заощадження) та особисті витрати. Навіть за обмеженого доходу важливо виділяти хоча б мінімальну суму на резерв. Фінансова дисципліна формується не за наявності великих коштів, а через звичку планувати.
Четвертий етап – робота з боргами. Необхідно скласти перелік усіх кредитів, розстрочок, позик, зазначивши суму боргу, відсоткові ставки, обов’язкові платежі та терміни погашення. Найвигідніше погашати найдорожчі кредити в першу чергу. Якщо виплати стають непосильними, слід звернутися до кредитора для обговорення можливості реструктуризації боргу.
П’ятий етап – навчитися розрізняти достовірну фінансову інформацію від “фінансового шуму”. Інтернет-поради слід ретельно перевіряти: хто їх надає, чи має ця особа професійну репутацію, чи не пропонує вона “унікальні курси” або “гарантований заробіток”. У сфері фінансів обіцянки швидкого збагачення зазвичай є тривожним сигналом.
Універсальні правила фінансової грамотності
Перше правило – витрачати менше, ніж заробляєш за місяць. Якщо витрати стабільно перевищують доходи, жодні короткострокові позики чи кредитні ліміти не вирішать основної проблеми.
Друге правило – першочергово “платити” собі. Це означає відкладати частину доходу одразу після його отримання. Автоматичне переведення коштів на окремий рахунок допомагає зробити заощадження регулярною звичкою.
Третє правило – уникати кредитування товарів, які швидко втрачають свою цінність або не є життєво необхідними. Техніка, медичні послуги чи освіта можуть бути виправданими витратами, якщо людина реально оцінює свої фінансові можливості. Проте кредит на імпульсивні покупки, відпустку чи предмети розкоші часто лише відкладає фінансові проблеми на майбутнє.
Четверте правило – мати чітку фінансову мету. Варто визначити конкретну ціль: створення резервного фонду, оплата навчання, придбання житла, ремонт, переїзд, пенсійні накопичення. Мета повинна мати визначену вартість та орієнтовні терміни досягнення.
П’яте правило – регулярно аналізувати свої фінансові рішення. Кожні кілька місяців слід переглядати банківські тарифи, умови депозитів, страхових полісів, витрати на комунальні послуги, передплати на сервіси та кредитні зобов’язання.
Поради з фінансової грамотності для різних вікових груп в Україні
З дітьми фінансову грамотність найкраще розвивати через гру. Крім того, доцільно:
- надавати дитині кишенькові гроші;
- дозволяти самостійно здійснювати дрібні покупки;
- допомагати накопичити на бажану річ;
- обговорювати різницю між “хочу” та “потрібно”.
Підліткам слід пояснити:
- принципи роботи банківських карток;
- суть онлайн-платежів;
- види шахрайських схем та методи уникнення їх жертв;
- чому не завжди варто купувати рекламовані товари;
- небезпеку кредитування та розстрочок.
Окремо варто наголосити на критичному ставленні до пропозицій “легкого заробітку” в інтернеті. Підліткам потрібно пояснити, що за такими привабливими пропозиціями часто стоять особи, причетні до наркобізнесу, або ж російські спецслужби, які використовують молодь для здійснення диверсій.
Молодим дорослим важливо навчитися ефективно планувати свій перший стабільний дохід. Саме в цей період закладаються фінансові звички, які в подальшому можуть як сприяти, так і перешкоджати фінансовому успіху. Слід уникати надмірних боргів, формувати резервний фонд, інвестувати у власну освіту та професійний розвиток.
Людям середнього віку варто зосередитись на балансуванні між поточними витратами, забезпеченням потреб родини, страхуванням, великими покупками та довгостроковими накопиченнями. У разі наявності кредитів або фінансових зобов’язань перед родичами, бюджет має враховувати не лише бажані витрати, а й потенційні ризики.
Для людей старшого віку особливо важливо забезпечити безпеку своїх коштів, уникати сумнівних інвестиційних пропозицій, ретельно перевіряти інформацію про соціальні виплати, не розголошувати дані платіжних карток стороннім особам та мати чіткий план регулярних витрат.
Де отримати знання з фінансової грамотності в Україні
Варто зазначити, що в Україні затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її головна мета – допомогти громадянам краще розуміти функціонування грошей, фінансових послуг, механізми заощадження, кредитування, інвестування та інших фінансових інструментів.
Цей документ покликаний сприяти більш впевненому прийняттю фінансових рішень, ефективному плануванню особистого бюджету, відповідальному використанню банківських та інших фінансових послуг, а також уникненню необдуманих витрат та фінансових ризиків.
Розробкою стратегії займалися такі державні установи, як Національний банк України, Міністерство освіти і науки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації та Офіс з розвитку підприємництва та експорту.
Одним із ключових напрямів Стратегії є створення комплексної системи фінансової освіти в Україні. Це означає злагоджену співпрацю різних державних органів, освітніх закладів, фінансових установ та інших учасників, а не ізольовані дії, що часто трапляється у державному секторі.
Раніше програми з фінансової грамотності були переважно орієнтовані на дітей та молодь, оскільки саме ці групи мали найнижчий рівень фінансових знань. Зараз планується приділяти увагу також дорослим, підприємцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та громадянам похилого віку.
Робота над Стратегією розпочалася ще у червні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення Росії, роботу було тимчасово призупинено у березні 2022 року, а відновлено у вересні 2023 року.
Під час розробки документа Україна спиралася на міжнародний досвід, зокрема на рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку та підходи Міжнародної мережі фінансової освіти, членом якої є Україна.
Стратегія була затверджена відповідними рішеннями установ-розробників. Національний банк України затвердив її рішенням Правління НБУ від 12 квітня 2024 року, а у вересні 2025 року до документа було внесено зміни.
У зв’язку з цим в Україні реалізується низка проєктів та вже запущено декілька інструментів для фінансової просвіти населення. Наразі українці мають доступ до таких ресурсів:
- Центр фінансових знань “Талан” (проєкт Національного банку України у сфері фінансової грамотності): https://talan.bank.gov.ua/;
- матеріали Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalna-strategiya-rozvitku-finansovoyi-gramotnosti-v-ukrayini-do-2030-roku;
- сайт з фінансової грамотності “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua/;
- навчально-методичні матеріали до викладання у школі предмета “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/pidruchnyky.html;
- курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають предмет “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/study.html.
Нагадаємо
Раніше ми повідомляли, що у старших класах шкіл планують запровадити навчання фінансовій грамотності.