М’яка сила Голлівуду, що підкорила весь світ 250 років США 01.07.2026 09:00 Укрінформ Як американське кіно формувало націю і чому це важливо для України
Ми звикли сприймати Голлівуд як індустрію розваг. Водночас американська «фабрика мрій» завжди була не лише центром кіновиробництва, а й потужним інструментом формування американської ідентичності та уявлень про США у світі. Адже образ американського способу життя та «американської мрії» знайомий навіть тим, хто ніколи не був у Сполучених Штатах. Значною мірою цим ми завдячуємо саме кінематографу.
Укрінформ разом із фахівцями, які досліджують історію кіно, формування національної ідентичності та когнітивні впливи, вирішив з’ясувати, як саме це відбулося та завдяки чому м’яка сила Голлівуду стала настільки ефективною як усередині США, так і за їхніми межами.
ЯК НАРОДИЛАСЯ ФАБРИКА АМЕРИКАНСЬКОЇ МРІЇ
Засноване у 1886 році невелике сільськогосподарське поселення Голлівуд перетворилося на світову столицю кіно на початку ХХ століття.
Поштовхом до цього стало масове переселення до Каліфорнії кінематографістів зі східного узбережжя США. Причин було щонайменше дві.
На той час американську кіноіндустрію значною мірою контролював винахідник і підприємець Томас Едісон, який володів більшістю патентів на кінотехніку та вимагав значних відрахувань за їх використання. Переїзд до Каліфорнії став для незалежних режисерів і продюсерів способом уникнути судових переслідувань з боку його компанії.
Nestor Studio, перша в історії Голлівуду кіностудія.
Не менш важливим чинником були природні умови. Каліфорнія забезпечувала майже цілорічне сонячне освітлення, необхідне для тодішнього кіновиробництва, а різноманіття ландшафтів – гори, океанське узбережжя, пустелі та рівнини – давало змогу знімати будь-які пейзажі без значних витрат на декорації.
Перша голлівудська кіностудія, яку заснували брати Девід і Вільям Горслі, відкрилася в 1911 році.
За більш як століття існування Голлівуд випустив, за різними оцінками, від 25 до 35 тисяч повнометражних художніх фільмів для кінопрокату, ставши одним із найпотужніших центрів культурного впливу у світі.
ЯК КІНО ЗІБРАЛО АМЕРИКУ ДОКУПИ
Стверджувати, що саме Голлівуд «створив» американську націю, на думку професорки кафедри глобальної та національної безпеки КНУ імені Тараса Шевченка Рени Марутян, було б перебільшенням. Водночас кіноіндустрія справді стала одним з ефективних інструментів формування національного міфу та спільної ідентичності, до яких люди прагнули долучитися.
«Уявімо собі США на початку ХХ століття, коли формувався Голлівуд. Це була величезна країна мігрантів, різних за походженням, мовою, расою, культурними традиціями та релігією. Щоб почуватися громадянами однієї держави, їм були потрібні сильна емоційна історія та позитивний герой, поведінку якого можна наслідувати. І Голлівуд це запропонував», – зазначає Марутян.
Голова Наглядової ради Українського культурного фонду професорка кафедри української філософії та культури КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кривда зазначає, що нації, як писав Бенедикт Андерсон, є «уявленими спільнотами», а тому потребують спільних символів, образів і наративів, які допомагають людям відчувати свою належність до спільного цілого.
«Найефективнішими інструментами такого формування є візуальна та аудіальна комунікація, яка творить і тиражує образи – ті, що самі по собі «спливають», миттєво виникають у свідомості людини без критичного осмислення. Вони мають супроводжувати людину з дитинства – виникати перед очима, звучати у вухах, закарбовуватися в пам’яті. У цьому сенсі потужну роль відіграють медіа, зокрема й кіно», – каже науковиця.
За її словами, популярне кіно легко проникає у свідомість, не вимагаючи від глядача спеціальних зусиль чи підготовки. Саме тому Голлівуд протягом десятиліть фактично створив масштабну «бібліотеку» візуальних образів, мовленнєвих конструкцій, патернів поведінкових реакцій, що впливають на формування уявлень про світ, про людину та американське суспільство, його цінності та архетипи поведінки.
«Голлівуд дав мільйонам людей спільну мову, спільні цінності та загальноприйнятий культурний код», – вважає Кривда.
Клінт Іствуд
ВЕСТЕРН З БІБЛІЙНОЮ МІСІЄЮ
Голлівуд впливав на формування американської нації кількома шляхами.
Першим була вже згадана асиміляція іммігрантів. На початку ХХ століття німе кіно ставало універсальною мовою, яка зближувала людей різного походження та знайомила їх з американським способом життя. Другим важливим напрямом стало формування та поширення концепції «американської мрії».
«Голлівуд закріпив і популяризував ідею про те, що кожен завдяки наполегливій праці може досягти успіху. Не має значення, який у тебе бекграунд і ким ти був раніше – після приїзду до США ти ніби починаєш життя з чистого аркуша, а твій успіх залежить від власних талантів і працьовитості», – пояснює Рена Марутян.
На думку професорки Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Оксани Мусієнко, чи не найважливішу роль у популяризації «американської мрії» відіграли вестерни. Вони створили культовий образ ковбоя – мужнього, самостійного першопрохідця, що захищає справедливість.
«Цей жанр майже ровесник кінематографу. Американці – молода нація, тож у них не могла сформуватися міфологія на кшталт античної із Зевсом, Персефоною чи Аполлоном. Натомість виникла власна кіноміфологія, у якій живе міф Америки. У вестернах ми бачимо фронтир, освоєння нових земель, рух до нових горизонтів. У певному сенсі це перегукується з біблійною історією про Мойсея та шлях до Землі обітованої», – зазначає кінознавиця.
Привабливість «американської мрії» для людей і далеко за межами США пояснюється тим, що Голлівуд майстерно використовував універсальний сюжет боротьби добра зі злом. У цій історії добро зрештою перемагає, а позитивний герой захищає слабких і відновлює справедливість.
«Це апелює до нашого дитячого бажання вірити в казку. Сценаристи, режисери та продюсери добре розуміють людську психологію: люди прагнуть позитивних історій, але часто хочуть, щоб хтось інший узяв на себе боротьбу зі злом. Голлівуд дав їм образ такого героя», – пояснює Рена Марутян.
Рена Марутян
Американська кіноіндустрія також послідовно просувала образ звичайної людини, здатної самотужки протистояти несправедливості, системі чи обставинам і зрештою змінити власну долю.
«Фактично йдеться про образ "одного в полі воїна": якщо людина бачить несправедливість, вона має право й сили виступити проти системи та змінити ситуацію», – каже дослідниця.
Яскравим прикладом такого сюжету став фільм режисера Френка Капри «Містер Сміт вирушає до Вашингтона» (1939), у якому чесна людина з народу вступає в боротьбу з корумпованою політичною системою і зрештою перемагає, спираючись на американські цінності. На думку Марутян, подібні історії відіграли важливу роль у формуванні американської громадянської нації.
МОРАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗРАХУНКОМ
Чи був цей суспільний процес кимось керований і спрямований у певне русло? Професорка Оксана Мусієнко вважає, що він радше розвивався природним шляхом: Голлівуд передусім прораховував не ідеологічний вплив, а сценарні рішення та касові збори. Водночас, коли виникла загроза запровадження федеральної цензури, а отже й можливих фінансових втрат, американська кіноіндустрія відповіла самоорганізацією та добровільними обмеженнями.
У 1920-х роках у фільмах дедалі частіше з’являлися відверті сцени сексуального характеру, сюжети про подружні зради, злочини, насильство, вживання алкоголю та наркотиків. Паралельно навколо голлівудських зірок виникали гучні скандали. Це був період економічного піднесення після Першої світової війни, який згодом отримав назву «ревучі двадцяті». Водночас у суспільстві посилювалося переконання, що Голлівуд «морально розкладається», а це загрожувало бойкотами та падінням касових зборів.
У багатьох штатах США вже діяли місцеві цензурні комісії, але існувала й реальна перспектива запровадження федерального контролю над кінематографом. Тому голлівудські студії дійшли висновку, що саморегулювання є дешевшою та вигіднішою альтернативою державному втручанню.
Джерело: www.ukrinform.ua