Бюро економічної безпеки проводить розслідування кримінальних справ стосовно п’яти українських авіаперевізників через операції з лізингу повітряних суден. Експерти застерігають, що кваліфікація лізингових платежів як роялті суперечить міжнародним нормам.
Українська цивільна авіація, яка протягом останніх чотирьох років функціонує в умовах обмеженого повітряного простору, зіткнулася з новою загрозою – підходом Бюро економічної безпеки, який переводить спори стосовно стандартних міжнародних лізингових угод у кримінальну сферу. Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко вважає, що такий підхід не відповідає міжнародній практиці оподаткування лізингових операцій, створює правову невизначеність та може призвести до втрати контрактів, повітряного парку та кваліфікованих кадрів ще до відновлення авіаперельотів в Україні, повідомляє УНН.
З початку повномасштабного вторгнення українські авіаперевізники були змушені кардинально змінити свою діяльність: перебазуватися за межі країни, шукати нові ринки, зосередитися на виконанні міжнародних угод та підтримувати функціонування, щоб зберегти персонал і професійні навички до моменту відновлення авіасполучення в Україні.
Від обговорення до криміналізації
За словами Руслана Мельниченка, податкове законодавство України щодо лізингових платежів, які здійснюються авіаперевізниками на користь лізингодавців-нерезидентів, залишалося незмінним понад 30 років. Однак у травні 2024 року Державна податкова служба опублікувала роз’яснення, згідно з яким платежі за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден можуть бути класифіковані як роялті.
Це означає, що ДПС трактує оренду повітряного транспорту як використання об’єктів інтелектуальної власності. Очевидно, що таке тлумачення підтримується окремими державними посадовцями, і не всі податківці, які глибоко розуміються на міжнародному оподаткуванні, поділяють цей погляд.
Проте, на думку експерта, саме така інтерпретація створила підґрунтя для переведення податкового спору у кримінальну площину.
“На перший погляд це могло здатися лише дискусійною позицією або “аналітикою”. Однак саме такі тлумачення у податковій сфері швидко стають практикою – спочатку у вигляді претензій, потім як донарахування, а далі (що є найбільш небезпечним) – у вигляді спроб перевести спір про класифікацію операції у кримінальну площину”, – зазначив Руслан Мельниченко.
Наразі такий підхід вже має реальні наслідки. Як раніше повідомляв УНН, Бюро економічної безпеки веде розслідування у кримінальних провадженнях щодо кількох українських авіакомпаній, зокрема ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.
Експерт підкреслює, що така практика створює для українських перевізників одразу кілька критичних ризиків. Насамперед, це втрата міжнародних угод, погіршення умов фінансування та лізингу, а також репутаційні збитки у взаєминах з іноземними партнерами.
“Кожен місяць правової невизначеності призводить до прямої втрати контрактів, зростання вартості фінансування, погіршення умов лізингу та прискорення “відтоку” української експертизи з ринку. Додатково авіакомпанії зазнають репутаційних ризиків: міжнародним партнерам важко пояснити логіку ситуації, коли стандартна для світового ринку операція починає розглядатися як підстава для кримінальних претензій. Компанії змушені витрачати ресурси на захист та юридичні процеси, хоча й так працюють у режимі виживання через війну та закрите небо”, – підкреслив Руслан Мельниченко.
Основна проблема у трактуванні лізингу
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України пояснює, що ключова проблема полягає у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.
“Проблема зводиться до фундаментального питання класифікації: чи можна плату за користування повітряним судном у рамках лізингу ототожнювати з роялті, тобто платою за використання інтелектуальної власності. Саме тут виникають суперечності не лише з логікою цивільного та податкового права, але й з принципами застосування міжнародних конвенцій щодо уникнення подвійного оподаткування”, – зазначає Руслан Мельниченко.
Експерт роз’яснив, що в міжнародному праві роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності, таких як патенти, технології, авторські права, торговельні марки або програмне забезпечення. Натомість лізинг передбачає використання матеріального активу, в даному випадку – повітряного судна.
“Транспортні засоби та техніка можуть включати інтелектуальні рішення, але це не означає, що сам транспортний засіб автоматично стає “об’єктом інтелектуальної власності” для цілей оподаткування. Лізинг, навпаки, є формою використання матеріального активу: авіакомпанія отримує у користування фізичне повітряне судно, яке застосовується для здійснення перевезень. Лізинговий платіж – це оплата за користування майном”, – зауважує Руслан Мельниченко.
Трактування лізингу як роялті порушує міжнародне право
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України звернув увагу на те, що трактування, яке застосовує БЕБ у кримінальних провадженнях щодо лізингу, суперечить логіці міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які покликані забезпечувати передбачуваність міжнародної економічної діяльності.
“Розмиття меж між цими категоріями створює системний ризик, оскільки саме класифікація платежу визначає, чи має Україна право на оподаткування, яку ставку можна застосувати, і чи не виникає подвійне оподаткування”, – зазначив експерт.
За його словами, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які діють між Україною та низкою інших держав, є механізмом, що забезпечує передбачуваність міжнародної економічної діяльності.
“Якщо держава підписує та ратифікує такі конвенції, але згодом намагається перекваліфікувати базову господарську операцію з метою отримання додаткового права на оподаткування, це підриває саму ідею міжнародних зобов’язань”, – вважає Руслан Мельниченко.
Заміна фіскального процесу кримінальним
Окремо юрист наголосив, що податкові спори мають вирішуватися виключно в рамках податкового законодавства – через перевірки, податкові повідомлення-рішення та судові оскарження, а не шляхом кримінального переслідування.
“Найбільш небезпечним у цій ситуації є не саме існування спору, а спроба вирішувати його “неправильним інструментом”. Податкове право має власні процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне та судове оскарження. Саме так у правовій державі вирішуються складні питання класифікації доходів”, – зазначив Руслан Мельниченко.
Юрист переконаний, що кримінальне право не повинно підміняти собою фіскальний процес, особливо коли мова йде не про фіктивність операцій чи приховування доходів, а про тлумачення та застосування норм міжнародного права.
Мельниченко висловив впевненість, що у цій ситуації держава має якнайшвидше усунути правову невизначеність через діалог між ДПС, Міністерством фінансів, відповідними профільними органами влади, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі.
У результаті має бути сформована єдина офіційна позиція щодо класифікації лізингових платежів у міжнародних операціях; забезпечена уніфікованість правозастосування; і чітко розмежовано, де проходить межа між податковим спором, а де починається кримінальна відповідальність.
На його думку, якщо дійсно мають місце зловживання – їх слід доводити доказами, а не “розширювати” поняття роялті до рівня, що розмиває межі між майновими та ліцензійними відносинами.
“Ця ситуація підриває як довіру до України як до партнера, що виконує міжнародні зобов’язання, так і здатність зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот і команди зараз, то потім доведеться відновлювати не просто перевезення – доведеться відновлювати цілу галузь. Саме тому реакція держави має бути швидкою, змістовною та ґрунтуватися на правових нормах, а не на довільних інтерпретаціях”, – наголосив юрист.
Нагадаємо
Як раніше повідомляв УНН, БЕБ свідомо ігнорує судову практику, яка не дозволяє оподатковувати лізинг транспорту як роялті. У своїх рішеннях суди нагадують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.
Такий підхід до оподаткування – це не просто помилкове тлумачення норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація” Микола Щербина.