Війна в Україні трансформує військові доктрини, де безпілотні апарати набувають ключового значення як засоби ураження. Україна активно застосовує “мідлстрайки” та “діпстрайки” для атак на логістичні шляхи та стратегічні об’єкти супротивника.
Повномасштабний конфлікт в Україні показав, що безпілотні системи вийшли за межі допоміжних інструментів. Класична лінія фронту, де домінували піхота та бронетехніка, поступово доповнюється так званою “кілзоною” – зоною біля лінії зіткнення, насиченою розвідувальними та ударними дронами. У цій зоні будь-який рух техніки чи особового складу фіксується та стає мішенню. Якщо раніше військова перевага визначалася танковими корпусами, артилерією та авіацією, то український досвід свідчить про зростаючу роль безпілотних систем, високоточних ракет та далекобійних засобів ураження, зазначає УНН.
Формування нової воєнної парадигми в Україні
Ще кілька років тому безпілотники сприймалися переважно як інструмент для розвідки та корегування вогню. Сьогодні вони стали одним із першочергових засобів ведення бойових дій.
У своєму дослідженні щодо перспектив ведення автономної війни, старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар дійшла висновку, що Україна поступово впроваджує концепцію бойових дій, у якій значну частку завдань виконують безпілотні та автономні системи. Головною метою стає мінімізація ризиків для особового складу.
Україна активно розбудовує масштабну інтегровану систему, яка об’єднує FPV-дрони, ударні безпілотники різноманітних типів і класів, зокрема “мідл-” та “діпстрайки”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Конфлікт в Україні вже визнаний “першою великою війною дронів” і призводить до перегляду військових доктрин. У цій війні традиційні методи ведення бойових дій відходять на другий план. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров зазначає, що обираючи між дроном і танком, він надає перевагу дрону, оскільки “він більш мобільний, дешевший, не залежить від рельєфу, не загрузає в болоті, потребує менше персоналу для обслуговування”.
Бійці 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу знищили російський “танк-монстр” за допомогою БпЛА
Масове застосування дронів докорінно змінило саму логіку бойових дій. Якщо раніше фронт являв собою відносно чітку лінію зіткнення, то сьогодні він все більше нагадує багатокілометрову “кілзону” — територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно фіксується та може бути уражене. За оцінками експертів, ця “кілзона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Ведення класичних механізованих операцій у цій зоні стає значно складнішим. Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв ще на початку 2026 року, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка обмежує використання російськими військами техніки на відстані 20-25 кілометрів від лінії фронту або піхоти в межах одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп’янська. Згідно з даними підрозділу “Оріон”, вони здатні знищити до 88 відсотків російських сил ще до їхнього наближення до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БпЛА, ускладнюють, а подекуди роблять неможливим формування ударних угруповань для прориву фронту, оскільки будь-яка концентрація техніки стає помітною та вразливою до знищення.
“Мідлстрайк”: операції за межами “кілзони”
Якщо в “кілзоні” уражається все, що рухається поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу “middle strike” дістаються цілей, розташованих далі. Приблизна дальність дії таких БпЛА – від 30 до 300 км.
Дрони для ураження на середній дистанції, як правило, є спрощеними версіями “діпстрайків”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують такі дрони для перехоплення логістичних шляхів, атак на аеродроми, склади, бази та загалом місця концентрації сил ворога. Найбільш значущими прикладами застосування “мідлстрайків” стало знищення мостів, що забезпечували логістичне сполучення з окупованим Кримом сухопутним коридором.
Так, українські військові за допомогою безпілотників “middle-strike” вітчизняного виробництва завдали ударів по ключових кримських мостах поблизу Чонгара та Армянська. Атаки проводилися за допомогою дронів FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область з Кримом у Чонгарі, був атакований двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спеціальних операцій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Представники Центру мультидоменних операцій “Фаланга” повідомили, що для подібних завдань вони активно застосовують “мідлстрайки” від Fire Point. Варто зазначити, що їхній дрон FP-2, який використовується для ударів на середню дистанцію, пройшов важливі модернізації за короткий термін: тепер він може нести більше корисного навантаження, а також збільшено дальність польоту (до 370 км). Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не лише як ударний БпЛА, але й як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що робить атаку більш масштабною та ускладнює реакцію противника.
Очікується, що дальність дії “мідлстрайків” з часом зростатиме, при цьому вони зберігатимуть здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно знижують наступальний потенціал ворога, руйнують логістику, запаси пального та боєприпасів.
“Діпстрайк”: удари в тил, де ворог вважав себе у безпеці
Якщо “мідлстрайки” вражають логістику на оперативній глибині, то далекобійні дрони (deep strike) діють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у ворожому тилу визначено об’єкти нафтопереробної промисловості, підприємства оборонного комплексу, а останнім часом – центри космічного зв’язку.
Перший український удар на велику дальність стався у грудні 2022 року – було атаковано авіабазу Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після удару українського безпілотника загорілася нафтобаза. Спочатку кількість та дальність таких ударів, хоч і вражали, але не були настільки відчутними для ворога, як очікувалося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році “діпстрайки” по території противника стали майже щоденною практикою.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня є прикладом такої роботи: за словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що досяг цілі, символізує успішне подолання кількох ешелонів ППО. Українцям це вдалося.
Проте Москва, хоч і є символічною ціллю, не є найвиразнішим прикладом масштабу роботи “далекобійних санкцій”. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ вразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, за прогнозами, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
Всього за кілька років “діпстрайки” подолали відстань від 650 км до понад двох з половиною тисяч кілометрів. І це, очевидно, не межа. За таких умов, завдяки ударним дронам, а не класичним чи модернізованим ракетам, у росії невдовзі може не залишитися жодної безпечної території.
Поєднання “middle strike” та “deep strike”, за оцінками експертів, дозволяє одночасно сповільнити наступ противника ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал рф шляхом атак на виробництво пального та озброєння в глибокому тилу.
Зміни в економіці війни
Експерти наголошують, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямків оборонних інвестицій. Звичайно, традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але математика війни є невблаганною. Простий розрахунок: вартість одного російського танка, залежно від моделі, коливається від 1,2 до 4,5 мільйона доларів. Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість буде значно меншою за вартість знищеної цілі. Додатковою перевагою є можливість оператора БпЛА перебувати на значній відстані від місця ураження.
Навіть дрони вартістю в сотні тисяч доларів є економічно обґрунтованими, адже цілі, які вони вражають, коштують значно дорожче. Крім того, дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчули українці, коли росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”. Але найяскравішим прикладом стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході, де ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, вартість одного “шахеда” становить від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйона доларів. Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети та винищувачі, не витримає масового застосування дешевих дронів. Проте Україна вже знайшла рішення – дрони-перехоплювачі вартістю в кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій формує просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними засобами, але їхня ефективність на сучасному полі бою знизилася пропорційно до зростання радіусу та щільності покриття дронами. Самі ж дрони, залежно від їхніх типів, стали засобами, здатними виконувати різноманітні завдання: стримувати наступ противника, руйнувати його логістику та виробничу базу.