Збройний виступ лідера «вагнерівців» Євгена Пригожина припинився менш ніж за добу
23 червня 2023 року Росію сколихнув заколот ПВК «Вагнер». Лідер Євген Пригожин звинуватив російське військове командування в атаках на свої підрозділи, захопив штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону та повів своїх бійців на Москву. Як це відбувалося і чим завершилося, пригадує «Главком».
День 1: Оголошення «маршу справедливості» та перша тривога
Протистояння між засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним та керівництвом Міноборони РФ тривало місяцями. Пригожин публічно звинувачував тодішнього міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова в невдачах на фронті та нестачі боєприпасів для «вагнерівців».
Вже ввечері 23 червня 2023 року ситуація «вибухнула».
Пригожин публічно звинуватив армію РФ у ракетному ударі по тилових таборах його найманців і закликав «розбиратися» з військовим керівництвом країни, насамперед із Сергієм Шойгу та Валерієм Герасимовим.
«Нас 25 тис., і ми йдемо розбиратися, чому в країні коїться беззаконня. Усі, хто хоче, – приєднуйтеся», – заявив тоді Пригожин.
Міноборони назвало заяви фейком, а Федеральна служба безпеки (ФСБ) негайно порушила проти Пригожина кримінальне провадження за статтею про організацію збройного заколоту.
«Слідчим управлінням ФСБ Росії 23 червня 2023 року законно й обґрунтовано порушено кримінальну справу стосовно Пригожина Є. В. за статтею 279 Кримінального кодексу Російської Федерації за фактом організації збройного заколоту», – повідомила генеральна прокуратура РФ.
День 2: Ростов і Воронеж без бою, загроза для Москви
Ранок 24 червня 2023 року шокував росіян: «вагнерівці» практично без опору зайшли у великі міста Росії.
Найманці заблокували ключові військові об’єкти в Ростові-на-Дону, зокрема штаб Південного військового округу та аеродром.
Пригожин зустрівся із заступником міністра оборони РФ Юнусом-Беком Євкуровим, вимагаючи видати йому Сергія Шойгу та Валерія Герасимова, і погрожував «піти на Москву».
Незабаром колони бойовиків взяли під контроль військові об’єкти у Воронежі та продовжили швидкий рух на північ.
Російський лідер Володимир Путін виступив зі зверненням, назвавши дії колишнього соратника «ударом у спину країні й народу» та наказав «нейтралізувати заколотників».
Пригожин відмовився здаватися, заявивши, що бореться проти «корупції та обману».
Москва почала готуватися до бойових дій. Столицю практично ізолювали силовики, а рух цивільного транспорту трасою М4 «Дон» повністю зупинили, звільнивши смуги для військової техніки.
На підступах до Москви почали облаштовувати озброєні блокпости, окопи та стягувати резервну техніку з прикордонних регіонів.
Слабкість Путіна: ситуацію підхопили світові медіа
Тоді, у червні 2023-го, обличчя лідера ПВК «Вагнер» миттєво опинилося на перших шпальтах провідних міжнародних видань. Його похід на Москву та бунт проти Путіна стали гарячою темою, зокрема через ганьбу міноборони РФ та самого російського диктатора.
8 фото На весь екран
Головним підсумком тих 24 годин став фактичний вирок режиму Володимира Путіна, який винесла світова спільнота. Те, з якою легкістю найманці подолали сотні кілометрів внутрішніми регіонами Росії, зруйнувало міф про тотальний контроль Кремля над власною країною.
Раптовий фінал: переговори та розворот за крок до столиці
Коли передові загони «Вагнера» залишалися всього 200 км до Москви, історія зробила несподіваний поворот.
Увечері 24 червня 2024 року пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка оголосила, що за погодженням з Путіним він провів переговори з Пригожиним. Лідер найманців раптово погодився зупинити рух, заявивши, що розвертає колони назад до польових таборів, аби «не проливати російську кров».
Як пізніше повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков, Лукашенко виступив гарантом безпеки для Пригожина в обмін на закриття кримінальної справи та відступ. Уже вночі «вагнерівці» поспіхом зібрали техніку та залишили військовий штаб у Ростові, завершивши свій добовий бунт так само несподівано, як і розпочали.
Чим завершився переворот для сторін
27 червня ФСБ Росії офіційно закрила кримінальне провадження щодо збройного заколоту, організованого засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним. Причиною такого рішення стало те, що найманці добровільно відмовилися від продовження бунту. Розпочався процес вилучення у «вагнерівців» важкого озброєння, аби передати його армійцям.
Смерть Пригожина
Надвечір 23 серпня 2023 року в небі над Тверською областю РФ зазнав аварії приватний бізнес-джет Embraer-135, що належав очільнику ПВК «Вагнер».
На борту перебували десять осіб, серед яких, за даними російської влади, були сам Пригожин, один із командирів ПВК Дмитро Уткін та близький до керівництва угруповання Валерій Чекалов. Усі люди, які перебували на борту, загинули.
Після аварії пов’язані з ПВК «Вагнер» Telegram-канали заявили, що літак нібито був збитий російською системою протиповітряної оборони. Місцеві жителі повідомили, що перед падінням чули два вибухи.
Водночас більшість російських опозиційних оглядачів та західних аналітиків пов’язували авіакатастрофу з можливим усуненням Пригожина після його невдалого заколоту проти військового керівництва РФ у червні 2023 року.
27 серпня Слідчий комітет Росії заявив, що молекулярно-генетичні експертизи підтвердили особи всіх десятьох загиблих, зокрема й Євгена Пригожина.
До речі, Кирило Буданов, який на той час очолював Головне управління розвідки, казав, що лідера ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина переконали припинити заколот, вплинувши на його «патріотичні переконання».