Онколог Марина Бєлоцерковська покинула клініку Odrex після смерті бізнесмена Аднана Ківана, намагаючись зберегти власну репутацію. Справа ускладнюється затягуванням судових засідань через відсутність адвоката.
Існує старе прислів’я: “З корабля, що тоне, першими тікають щури”. Хоча цей вислів давно став метафоричним, історія колишньої лікарки одеської клініки Odrex Марини Бєлоцерковської все більше нагадує саме такий сценарій, як зазначає УНН.
Лікарка-онколог Марина Бєлоцерковська разом із завідувачем хірургічного відділення клініки “Одрекс” Віталієм Русаковим звинувачуються у неналежному виконанні професійних обов’язків медичним працівником, що могло призвести до тяжких наслідків для пацієнта та смерті бізнесмена Аднана Ківана. Однак, ще до того, як справа набула суспільного резонансу, лікарка залишила медичний заклад.
Формально це можна пояснити різними причинами — від професійного вигорання до кар’єрних амбіцій. Однак збіг обставин виглядає надто показовим. Бєлоцерковська припинила роботу в Odrex одразу після смерті пацієнта. Очевидно, лікарка усвідомила, що проблеми всередині клініки вже неможливо приховувати. Адже розслідування кримінального провадження передбачає перевірку не лише конкретних дій лікарів, а й внутрішніх процесів у самому медичному закладі.
Зокрема, почали виникати питання щодо якості надання медичної допомоги, дотримання протоколів лікування, ведення медичної документації та загальної культури відповідальності в Odrex. І, як показали подальші події, ці побоювання були обґрунтованими.
Смерть пацієнта відкрила скриньку Пандори
Хоча в Odrex намагалися представити смерть пацієнта як окремий трагічний випадок, після того, як справа стала публічною, почали з’являтися інші пацієнти та родичі померлих, які ділилися своїм досвідом лікування в цій приватній клініці.
Одна з найбільш резонансних історій належить Світлані Гук. За її словами, чоловік звернувся до клініки для проведення малоінвазивної операції, але замість цього йому провели значно складніше хірургічне втручання. Після операції розпочалися важкі ускладнення, а родина опинилася перед необхідністю щоденно сплачувати значні суми за лікування.
Жінка стверджує, що рахунки за перебування в клініці сягали десятків тисяч гривень на добу, при цьому стан її чоловіка лише погіршувався. Особливо шокуючою для суспільства стала розповідь про те, що після смерті пацієнта представники медичного закладу нібито вимагали у неї документи на квартиру для погашення накопиченої заборгованості.
Однак історія Гук виявилася далеко не єдиною. У документальному фільмі “Осине гніздо” інші родичі пацієнтів також розповідали про можливі лікарські помилки, фінансовий тиск, проблеми з медичною документацією та обставини лікування, які викликали у них серйозні запитання.
Наприклад, ще один випадок стосується батька співзасновниці громадського руху StopOdrex Христини Тоткайло. За її словами, після встановлення онкологічного діагнозу родина звернулася до лікарні “Феофанія”, де консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія на цьому етапі є надто ризикованою і не повинна проводитися до радикального хірургічного втручання. Проте, як стверджує Христина, присутній на консиліумі хірург Ігор Бєлоцерковський запропонував звернутися до одеської клініки Odrex, де лікуванням пацієнта могла б зайнятися його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Доньці пообіцяли шанс зберегти голос та гортань батька, тому вона погодилася на лікування в одеській приватній клініці.
За словами Христини Тоткайло, в Odrex її батькові призначили курс агресивної хіміотерапії та встановили гастростому, яка потребувала постійного медичного нагляду. Родина неодноразово звертала увагу лікарів на необхідність догляду за системою, однак, як стверджує Тоткайло, належної реакції не послідувало.
Після повернення до Києва стан її батька різко погіршився: розпочалися важкі ускладнення, виникли проблеми з нирками та слизовими оболонками. За лікування родина сплатила понад 250 тисяч гривень, проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося.
Таким чином, стало очевидним, що історія Odrex вийшла далеко за межі одного кримінального провадження.
Репутаційний корабель почав набирати воду
Для будь-якого лікаря, який працював у цій системі, поява подібних історій означала б серйозні репутаційні ризики. Особливо для тих, хто безпосередньо фігурує у кримінальному провадженні.
З кожним новим свідченням, кожною новою публікацією та кожним новим судовим засіданням зростає ризик того, що суспільство почне ставити незручні запитання не лише окремим лікарям, а й усій клініці.
Обвинувачений хірург Віталій Русаков, очевидно, вирішив монетизувати цю історію та завів блог у своїх соціальних мережах, де активно висвітлює всі події, свою діяльність і навіть намагається піаритися на справі щодо смерті пацієнта.
Однак Бєлоцерковська обрала інший шлях і спробувала дистанціюватися від проблем в Odrex. Адже, залишаючись лікаркою одеської клініки, вона неминуче асоціювалася б з усіма скаргами та наріканнями інших пацієнтів.
Своїм звільненням онколог, очевидно, хотіла створити враження, що вона більше не має стосунку до медичного закладу та його внутрішніх процесів. Іншими словами – вчасно залишити корабель, поки він остаточно не пішов на дно під тягарем накопичених проблем.
А суд і далі затягується
Парадокс полягає в тому, що, попри звільнення з клініки, Бєлоцерковська залишається однією з лікарів, обвинувачених у медичній недбалості, яка могла спричинити смерть пацієнта. І поки суспільство очікує розгляду справи по суті, процес продовжує супроводжуватися спробами його затягування. До речі, саме через відсутність захисниці Бєлоцерковської суд вже місяць не може перейти до розгляду справи по суті та змушений відкладати судові засідання.
На думку юристів, опитаних УНН, сторона захисту у цій справі вдається до тактики свідомого затягування судового розгляду з метою подальшого закриття справи через закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Адвокати часто вдаються до такої стратегії, коли в них закінчуються аргументи для спростування обвинувачень у суді.
Проте час не здатен стерти прагнення суспільства до справедливості. Навпаки, кожне нове відкладення лише посилює підозри, що сторона захисту намагається виграти не правду, а час.
І чим більше фактів стають надбанням громадськості, тим більше запитань виникає щодо того, чи не усвідомила Марина Бєлоцерковська однією з перших, що смерть Аднана Ківана стане початком процесу, який розкриє суспільству значно більше, ніж один трагічний випадок.