На даний момент в Україні офіційно зареєстровано 182 лобісти
В Україні 114 посадовців офіційно контактували з лобістами після введення в дію закону про лобіювання та Реєстру прозорості. Найбільшу зацікавленість груп впливу викликають сфери податків, фінансів, економіки та енергетики. Це випливає з даних дослідження «Опендатабот», як повідомляє «Главком».
Згідно з інформацією аналітиків, найбільше лобістів взаємодіяли з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. У другому півріччі 2025 року він мав контакти з 12 різними лобістами та 25 офіційно задекларованими взаємодіями.
Водночас, рекордсменом за кількістю зустрічей став заступник голови цього ж комітету Олександр Ковальчук. Він співпрацював з вісьмома лобістами, провівши 31 офіційну зустріч або захід.
До першої п’ятірки посадовців за кількістю контактів з лобістами також увійшли:
- міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв – 8 лобістів та 11 взаємодій;
- виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух – 6 лобістів та 7 взаємодій;
- міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров – 6 лобістів та 7 взаємодій.
Серед інших посадовців, які увійшли до топ-10, – голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко, заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, прем’єр-міністр Юлія Свириденко, директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський та директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов.
Аналітики зазначають, що наразі в Україні офіційно зареєстровано 182 лобісти.
Найбільш інтенсивне лобіювання спостерігається у сфері енергетики та житлово-комунального господарства. Цей напрямок згадується у звітах 225 разів, що становить 28,5% від усіх зафіксованих випадків.
Друге місце посідає фінансова, банківська, податкова та митна політика – 194 згадки (24,6%). До п’ятірки найпопулярніших напрямків також увійшли екологічна політика та природокористування (87 згадок), економічний розвиток і регуляторна політика (79), а також охорона здоров’я та медицина (54).
Серед інших сфер, що становлять інтерес для лобістів, – правоохоронна діяльність, регіональний розвиток, містобудування, аграрна політика та соціальна сфера.
Після запуску 1 вересня 2025 року закону про лобіювання Україна вперше отримала можливість відкрито відстежувати, хто та в яких питаннях намагається впливати на державні рішення.
Лобісти зобов’язані звітувати про будь-які прямі або опосередковані контакти з посадовими особами щодо предмета лобіювання. Це охоплює не лише особисті зустрічі, але й участь у конференціях, форумах чи інших публічних заходах.