Повнолітня особа, вага якої становить від 50 кг, без наявності медичних протипоказань, може стати донором. Для здачі крові необхідний паспорт та дотримання специфічної дієти.
Кров донорів є одним із найцінніших ресурсів для галузі охорони здоров’я. Вона необхідна жертвам аварій, пацієнтам, які потребують складних хірургічних втручань, онкохворим, а також пораненим військовим.
Міністерство охорони здоров’я наголошує: більшість здорових дорослих осіб можуть стати донорами, за відсутності певних обмежень до здачі крові.
УНН роз’яснює, хто в Україні може здавати кров, як готуватися до цієї процедури та куди звертатися.
Хто може бути донором крові в Україні
Будь-яка дієздатна особа, яка пройшла медичне обстеження та не має протипоказань до донорства, може здавати кров і її компоненти. Це стосується як громадян України, так і іноземців або осіб без громадянства, що мають дозвіл на постійне проживання в Україні.
Перед кожним забором крові потенційний донор проходить співбесіду та медичний огляд. Лікар оцінює загальний стан здоров’я, вимірює артеріальний тиск, температуру тіла, пульс та перевіряє інші показники, які можуть вплинути на безпеку процедури для донора та майбутнього реципієнта.
Вимоги до донора крові в Україні
Донорство – це відповідальний процес. Кров може здавати здорова людина. Тобто, особа, яка не страждає на хронічні недуги, не вживає ліки на постійній основі та не перебуває під медичним наглядом через певні захворювання.
Якими мають бути вік та вага, щоб здати кров
Однією з ключових умов для донорства є досягнення повноліття. Здати кров може особа, яка досягла 18 років. Також існують вимоги щодо мінімальної маси тіла. Донор повинен важити щонайменше 50 кілограмів. Якщо вага менша, забір стандартного об’єму крові може бути небезпечним для здоров’я.
Фахівці наголошують, що кров можна брати лише за умови, що це не завдасть шкоди здоров’ю донора. Тому остаточне рішення про допуск до процедури ухвалює медичний працівник після обстеження кандидата.
Якими стан здоров’я та аналізи мають бути у донора крові
Перед здачею крові кожен донор проходить обов’язкове медичне обстеження. Зокрема, перевіряється рівень гемоглобіну, загальний стан здоров’я та наявність можливих протипоказань.
Крім того, донор заповнює спеціальну анкету, де зазначає інформацію про перенесені хвороби, проведені операції, прийом ліків та інші важливі фактори.
Після здачі крові зразки проходять лабораторне тестування на інфекції та інші показники безпеки. Це необхідно для захисту пацієнтів, яким буде потрібне переливання.
Протипоказання до донорства крові в Україні
Протипоказання слугують насамперед для захисту донорів. Діє принцип “не нашкодь собі”. Усі обмеження поділяються на абсолютні та тимчасові.
Абсолютні протипоказання до дачі крові
Існує перелік захворювань та станів, за наявності яких особа не може бути донором на постійній основі.
До абсолютних протипоказань належать:
- ВІЛ-інфекція;
- вірусні гепатити;
- певні тяжкі хронічні захворювання серцево-судинної системи;
- онкологічні захворювання;
- захворювання крові;
- серйозні патології центральної нервової системи в анамнезі;
- багаторазові епізоди синкопе чи судоми в анамнезі;
- захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, крові, імунної системи, метаболічні порушення, захворювання нирок або дихальної системи;
- цукровий діабет та інші ендокринні патології, якщо вони супроводжуються порушенням функції;
- бабезіоз;
- кала-азар (лейшманіоз);
- трансмісивні губчасті/спонгіформні енцефалопатії;
- вживання стероїдів і гормонів для бодибілдингу;
- хірургічні втручання з приводу резекції чи ампутації органа.
Такі обмеження встановлені для захисту як самого донора, так і реципієнтів крові.
Тимчасові обмеження для донорів крові
Окрім постійних протипоказань, існують і тимчасові. Особу можуть тимчасово відсторонити від донорства у таких випадках:
- після перенесених інфекційних захворювань (протягом 2 тижнів після повної клінічної одужання);
- після бруцельозу (має минути 2 роки після повної одужання);
- після остеомієліту (потрібно, щоб минуло 2 роки після зникнення всіх симптомів);
- наявність лихоманки Ку в анамнезі (перед першою здачею крові потрібно витримати карантин 2 роки з дати підтвердженого одужання);
- діагностований сифіліс (здавати кров дозволяється через 1 рік після повного зникнення ознак хвороби);
- токсоплазмоз (має минути 6 місяців з дати клінічного одужання);
- туберкульоз (дозволяється бути донором крові та плазми через 2 роки з дати підтвердженого одужання);
- ревматична лихоманка в анамнезі (можна бути донором через 2 роки з моменту одужання, окрім випадків наявності ознак хронічних захворювань серця);
- COVID-19 (вимагають витримати карантин 28 днів після повного одужання);
- після інфікування малярією (утримання від донорства крові необхідне 3 роки після повернення з останнього відвідування ендемічного району за відсутності симптомів захворювання, цей термін може бути скорочений до 4 місяців);
- після хірургічних операцій (відсторонення на 6 місяців; відсторонення на 4 місяці, якщо результат NAT-тесту на гепатит С негативний);
- після ендоскопічних досліджень (відсторонення на 6 місяців; відсторонення на 4 місяці, у випадку негативного результату NAT-тесту на гепатит С);
- після татуювань та пірсингу (відсторонення на 6 місяців);
- вакцинація (відсторонення на 4 тижні);
- у разі приймання певних медикаментів або проведення інших медичних процедур;
- у разі вагітності (заборона на 6 місяців після пологів або переривання вагітності, окрім виняткових обставин та за рішенням лікаря).
Тривалість тимчасової заборони на здачу крові та її компонентів (плазми) залежить від конкретної ситуації та визначається чинними нормами МОЗ.
Також тимчасовою причиною для відмови можуть бути погане самопочуття, підвищена температура тіла, низький рівень гемоглобіну або інші відхилення, виявлені під час медичного огляду.
Як підготуватись до здачі крові
У МОЗ радять розпочати підготовку до донації заздалегідь.
За добу до процедури варто утриматися від вживання жирної, смаженої, копченої та надто гострої їжі. Також не рекомендується вживати молочні продукти та яйця. Натомість можна вживати каші на воді, макаронні вироби без масла, овочі, фрукти, сухарі, хліб, компоти, соки та неміцний солодкий чай.
У день здачі крові необхідно легко поснідати та випити достатньо рідини. Здавати кров натщесерце не рекомендовано. Напередодні також варто добре виспатися та уникати надмірних фізичних навантажень.
Куди звертатися – станції переливання крові
Для того, щоб здати свою кров та плазму, необхідно обрати центр крові або конкретного реципієнта та запланувати донацію на зручний день і час.
Інформацію про те, де здати кров у вашому обласному центрі чи великому місті, можна знайти тут. Цей ресурс допомагає знайти обласні та міські центри служби крові, станції переливання крові, а також окремі медичні заклади, що мають відповідну ліцензію.
Крім того, актуальну інформацію можна отримати на:
- ресурсах МОЗ;
- сайті Українського центру трансплант-координації;
- спеціалізованих донорських платформах.
Зауважимо, що місце проживання чи реєстрації донора у цьому випадку не має значення.
Важливо: донорам обов’язково слід мати при собі документ, що посвідчує особу. Йдеться про паспорт громадянина України (паспорт-книжечка або ID-картка) та ідентифікаційний код. Також можна скористатися документами в мобільному застосунку адміністративних послуг “Дія”.
Нагадаємо
Раніше УНН інформував про те, що регулярна здача крові позитивно впливає на здоров’я на генетичному рівні. Міжнародна група вчених виявила, що у донорів крові частіше зустрічаються корисні мутації в гені DNMT3A. Втрата крові стимулює вироблення еритропоетину, що покращує показники крові після її втрати.