У Вірменії розпочалося голосування на позачергових парламентських виборах
Виборча кампанія у Вірменії стала головним політичним орієнтиром для країни, яка прагне переосмислити свій геополітичний напрямок після нищівної військової поразки від Азербайджану три роки тому та остаточної втрати контролю над Нагірним Карабахом. Про це інформує «Главком» з посиланням на Reuters.
Вибори фактично перетворилися на плебісцит щодо довіри діючому уряду та його курсу на налагодження відносин із сусідами й розрив зв’язків із Кремлем. Незважаючи на значний тиск з боку опозиції та Москви, соціологічні опитування перед голосуванням демонструють збереження лідерства чинною владною командою.
Політичний ландшафт Вірменії на цих виборах чітко розділений на прихильників європейської інтеграції та послідовників повернення під повний протекторат Російської Федерації. Чинний прем’єр-міністр Нікол Пашинян, який прийшов до влади на хвилі «оксамитової революції» 2018 року, послідовно віддаляє країну від Москви, що викликає відверте роздратування в Кремлі.
Електоральні вподобання вірменських виборців перед виборами:
- Партія «Громадянський договір» (Нікол Пашинян): зберігає впевнене лідерство з підтримкою до 32% виборців. Основне гасло – збереження суверенітету через диверсифікацію партнерів та зближення із Заходом.
- Партія «Сильна Вірменія» (проросійський блок): займає другу позицію, за неї готові проголосувати близько 11% опитаних. Сили блоку відкрито фінансуються та підтримуються російськими бізнес-колами.
Головним болем та водночас головним викликом для Пашиняна залишаються наслідки блискавичної військової операції Азербайджану 2023 року. Тоді внаслідок одноденного наступу Баку повністю відновив свій контроль над Нагірним Карабахом (Арцах), а все етнічне вірменське населення регіону було змушене хаотично тікати до Вірменії. Опозиція досі звинувачує прем’єра у «капітуляції».
Проте Пашинян зробив свої мирні ініціативи центральною темою виборчої кампанії. Своїм головним здобутком він називає всеосяжну мирну угоду з Азербайджаном, яку було підписано в Білому домі у серпні минулого року під егідою США. Цей документ має покласти край тривалій війні, що тривала з кінця 1980-х років.
Проросійську опозицію на виборах представляє блок «Сильна Вірменія», створений минулого року російсько-вірменським мільярдером Самвелом Карапетяном. Олігарх будує кампанію на залякуванні втратою «традицій» та пропонує повернутися під крило Росії, яка залишається постачальником дешевих енергоносіїв. Вони активно спекулюють на почуттях біженців з Карабаху, обіцяючи їм «нову надію», хоча реальних механізмів повернення територій не мають.
Окрім геополітики, вагомим аргументом на користь чинної влади є економіка. За роки правління Пашиняна (колишнього журналіста та опозиціонера) ВВП Вірменії на душу населення зріс майже вдвічі. Модернізація інфраструктури та реформи помітні неозброєним оком у великих містах, що приваблює прогресивний та молодий електорат. «Мені дуже подобається, як Вірменія розвивається просто на моїх очах», – діляться враженнями виборці на мітингах у Єревані.
З іншого боку, правозахисники та опозиційні кандидати закидають Пашиняну посилення авторитарних методів управління, вказуючи на арешти деяких політичних опонентів за останні роки. В уряді ці звинувачення відкидають, наголошуючи, що правоохоронні органи діють суворо в межах закону, припиняючи спроби проросійських сил спровокувати внутрішні заворушення та державні перевороти під кураторством іноземних спецслужб.
Голосування триватиме до вечора, а перші офіційні екзит-поли та попередні результати підрахунку голосів стануть відомі вже в ніч проти понеділка.
Нагадаємо, у Вірменії стартує голосування на парламентських виборах, які опозиція вже назвала референдумом щодо подальшого геополітичного курсу країни.