Врощування плаценти після кесаревого розтину тепер не обов’язково тягне за собою видалення матки. У столиці щорічно виконуються десятки таких складних хірургічних втручань.
У зв’язку з помітним збільшенням кількості пологів шляхом кесаревого розтину як в Україні, так і в світі, зростає й частота виникнення такої серйозної акушерської проблеми, як врощення плаценти. Проте, столичні медики освоїли техніку проведення надскладних органозберігаючих операцій для жінок, які зіткнулися з цією патологією. Де саме проводяться такі втручання, в інтерв’ю УНН розповів акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри факультетського акушерства та гінекології Національного медичного університету ім.Богомольця Василь Бенюк.
“Кесарів розтин дійсно пов’язаний з підвищеним ризиком врощення плаценти — це один із ключових факторів ризику. Дана патологія класифікується як placenta accreta spectrum (PAS): плацента надмірно глибоко імплантується або проростає в стінку матки.
Після проведення кесаревого розтину на матці залишається рубець. Під час наступної вагітності плацента може імплантуватися саме в ділянці рубця, де порушений нормальний шар, що розділяє плаценту та м’язову тканину матки”, – пояснює професор.
За словами професора Бенюка, ризик суттєво зростає за наявності кількох кесаревих розтинів (при першому рубці ризик становить приблизно 0,3%, тоді як при третьому — вже понад 6%), при передлежанні плаценти, або після інших оперативних втручань на матці (наприклад, міомектомія, вишкрібання тощо).
Основна небезпека, яку зумовлює ця патологія, — це масивна крововтрата під час пологів або при спробі відокремити плаценту. У певних випадках, для порятунку життя пацієнтки, виникає необхідність у видаленні матки.
“При виражених формах PAS видалення матки часто розглядається як стандартний метод лікування, оскільки це найбезпечніший спосіб зупинити кровотечу. Водночас, при менш виражених або локалізованих формах вдається зберегти матку. Це залежить від глибини проникнення, місця розташування плаценти, обсягу крововтрати, рівня кваліфікації медичного центру та репродуктивних планів жінки”, – зазначає професор Бенюк.
Проте, в Україні останніми роками активно розвивається напрямок органозберігаючих хірургічних втручань.
“Одним із провідних закладів у Києві, що здійснює складні органозберігаючі операції, є Київський міський перинатальний центр під керівництвом професора Дмитра Говсєєва. Щороку в цьому центрі проводиться понад 20 органозберігаючих операцій пацієнткам із врощенням плаценти. Зокрема, у 2026 році лікарям Київського перинатального центру вдалося зберегти матку навіть пацієнтці, яка мала кілька попередніх кесаревих розтинів, передлежання та врощення плаценти.
Загалом, до Київського міського перинатального центру направляються вагітні жінки з міста Києва з ускладненим перебігом вагітності, передчасними пологами до 34 тижня гестації, і наші колеги демонструють чудові акушерські та перинатальні результати”, – повідомив професор Бенюк.
Співробітники кафедри факультетського акушерства та гінекології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, якою керує професор Бенюк, також надають допомогу при ускладненнях, пов’язаних із врощенням плаценти. У нас є дві бази для надання допомоги вагітним та породіллям – Центр материнства та дитинства КНП “Київська міська клінічна лікарня №5” та КНП “Київська міська клінічна лікарня №3”.
“Хочу зазначити, що у 2024 році ми спільно з професором Дмитром Говсєєвим опублікували монографію “Акушерські кровотечі”, яка, зокрема, висвітлює питання органозберігаючих операцій при ускладненнях placenta accreta spectrum. Досвід органозберігаючого лікування при врощенні плаценти ґрунтується на ретельній передопераційній підготовці, залученні мультидисциплінарної команди (акушерів, судинних хірургів, анестезіологів, трансфузіологів) та чіткому протоколі дій.
Застосовуються методики балонної оклюзії судин, емболізації артерій, локальної резекції, залишення частини плаценти під контролем, поетапної деваскуляризації матки, мультидисциплінарних втручань із залученням судинних хірургів та урологів”, – описує методику професор.
Василь Бенюк наголошує, що для жінки з підозрою на врощення плаценти вибір медичного закладу для пологів є надзвичайно важливим рішенням.
“Однак, важливо усвідомлювати кілька моментів: органозберігаюча операція не завжди можлива, і рішення часто ухвалюється безпосередньо під час оперативного втручання; головним пріоритетом залишається безпека життя жінки та контроль кровотечі; при placenta percreta (особливо при проростанні в сечовий міхур) гістеректомія все ще часто є найбезпечнішим варіантом.
Найкращі результати, як правило, досягаються тоді, коли діагноз було встановлено ще під час вагітності – УЗД та МРТ надають таку можливість. Пологи плануються заздалегідь, операція проводиться у центрі, який має досвід проведення операцій при врощенні плаценти, а також оснащений банком крові, реанімацією та мультидисциплінарною командою”, – підсумував професор.