Хронічне перенапруження порушує гормональний баланс і зменшує здатність жінки до зачаття через дію кортизолу. Під час виношування дитини це становить небезпеку гестозу та передчасних пологів.
Зміни в циклі та виражений передменструальний синдром — це не єдині наслідки впливу тривалого стресу на жіночий організм. Про те, що змінює стрес в організмі жінки та які це має наслідки, розповів в інтерв’ю УНН акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор, керівник кафедри факультетського акушерства та гінекології Національного університету ім. Богомольця Василь Бенюк.
Кортизол — гормон, здатний зменшити фертильність
За словами лікаря, тривалий стрес змушує організм працювати в режимі постійної адаптації. Такий стрес має нейроендокринні та соматичні наслідки. У відповідь на стрес підвищується вироблення кортизолу. Коли його рівень хронічно високий, це порушує вироблення гонадотропін-рилізинг-гормону в гіпоталамусі, що, в свою чергу, впливає на рівні фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів.
Результатом стають порушення овуляції, скорочення лютеїнової фази, олігоовуляторні або ановуляторні цикли. Клінічно це проявляється нерегулярними менструаціями, посиленням передменструального синдрому, дисменореєю, порушеннями циклу та навіть тимчасовим зниженням здатності до зачаття, — зазначає лікар.
– каже лікар.
Окрім гормонального компонента, стрес безпосередньо впливає й на центральну нервову систему.
Тривале підвищення рівня кортизолу пов’язане зі зростанням тривожності, емоційної нестабільності, порушенням сну, виснаженням адаптаційних механізмів. Формується замкнене коло: стрес погіршує гормональний баланс, а гормональні порушення, у свою чергу, посилюють психоемоційні симптоми. Також ми спостерігаємо зростання функціональних гінекологічних розладів, пов’язаних саме зі стресовим фактором. Серед них: порушення менструального циклу; виражений ПМС; дисменорея; синдром хронічного тазового болю; скарги на сухість слизових оболонок та сексуальний дискомфорт; загострення вже наявних гінекологічних захворювань, — пояснює професор Бенюк.
– пояснює професор Бенюк.
Важливо усвідомлювати, що хронічний стрес впливає не лише через нервову систему, зауважує лікар. Він також супроводжується оксидативним стресом, змінами імунної відповіді, порушенням мікроциркуляції та метаболічними зсувами. Це створює умови для системного дисбалансу в організмі.
Сьогодні ми все частіше говоримо про необхідність комплексного підходу до таких пацієнток. Не завжди першим рішенням має бути гормональна терапія. У багатьох випадках ефективними є корекція дефіцитних станів, нормалізація сну, підтримка магнієвого балансу, робота з тривожністю, нутрицевтична підтримка, психоемоційна стабілізація та відновлення адаптаційних ресурсів організму. Наші клінічні спостереження також демонструють, що при комплексному підході вдається значно зменшити прояви ПМС, дисменореї, нормалізувати менструальний цикл та покращити психоемоційний стан пацієнток, — пояснює Бенюк.
– пояснює Бенюк.
Вагітність і стрес
Вагітність — природний стан, але водночас у цей період жіночий організм має підвищену чутливість до стресу. Як пояснив у коментарі УНН керівник Кафедри госпітального акушерства та гінекології і післядипломної освіти Національного медичного університету ім.Богомольця, професор, заслужений лікар Дмитро Говсєєв, під час вагітності рівень кортизолу в крові підвищується, відбуваються зміни в серцево-судинній системі та зростає потреба в кисні. Організм стає вразливішим не лише до стресу, а й, наприклад, до інфекцій чи гіпоксії. Хронічний же стрес провокує ще більші зміни, і кортизол впливає не лише на організм вагітної, але і дитини, адже цей гормон здатний проникати через плаценту.
Це може спричинити затримку розвитку плоду, підвищити ризик виникнення прееклампсії (раптове підвищення артеріального тиску у вагітної та поява білка в сечі або порушення роботи нирок чи печінки), запальні реакції.
Впливає на вагітних і гострий стрес.
І тут, на жаль, можуть виникати передчасні перейми, підвищення тиску, гіпертонус матки та навіть кровотечі. Можливі запаморочення, тахікардія, втрата свідомості. Загалом стрес є одним з найпотужніших факторів передчасних пологів, — пояснює професор Говсєєв.
– пояснює професор Говсєєв.
Окрім стресу в умовах війни багато жінок стикаються з негативними факторами фізичного впливу: переохолодження, кисневе голодування, нестача поживних речовин і вітамінів, надмірні фізичні навантаження, ризик інфікування. Крім того, відсутність своєчасної медичної допомоги.
Жінка перебуває у вразливому стані. І якщо в мирний час та у звичних умовах це може проявлятися, наприклад, раптовими змінами настрою, то під впливом стресових факторів це може мати значно серйозніші наслідки, — каже Говсєєв.
– каже Говсєєв.
Вагітним, за словами лікаря, потрібно пам’ятати про важливість самоконтролю, звертати увагу на найменші нетипові симптоми, не списувати все на звичайну втому, адже сонливість чи “туман у голові” можуть бути передвісниками серйозних порушень.
Вагітні мають бути серед пріоритетних категорій на евакуацію, якщо ми говоримо про прифронтові райони. Ми всі розуміємо складність ситуацій, в яких опиняються жінки, це часто супроводжується психологічним навантаженням, неможливістю перебратися у безпечніше місце, отримати вчасну медичну допомогу. Кожен випадок — індивідуальний. В деяких випадках на допомогу може прийти телемедицина, онлайн-консультації. Жінці важливо відчути підтримку. Там, де є стабільна медична підтримка, жінка не повинна втрачати зв’язок з лікарем. А наше завдання — вчасно розпізнати навіть найдрібніші симптоми, допомогти та убезпечити, — пояснює лікар.
– пояснює лікар.