В Україні пацієнти все частіше об’єднуються у громадські ініціативи через відсутність довіри до офіційних способів захисту прав у сфері медицини. Через затяжні судові процеси у справах про медичну недбалість та труднощі з отриманням судово-медичних експертиз постає дилема: чи спроможна система охорони здоров’я самостійно виявляти медичні прорахунки, реагувати на них дієво та вчасно, і головне – попереджати можливі трагічні наслідки.
Громадські кампанії пацієнтів, які скаржаться на незадовільну якість медичного обслуговування, фактично взяли на себе роль документування випадків медичної недбалості. Одним з найвідоміших таких рухів є StopOdrex – об’єднання осіб, які вважають себе або своїх близьких потерпілими від лікування у приватній одеській клініці “Одрекс”. Чи свідчить поява таких ініціатив про кризу довіри до офіційних механізмів захисту пацієнтів та чи здатна система охорони здоров’я самостійно контролювати якість медичної допомоги, дізнайтеся з матеріалу УНН.
Громадська ініціатива StopOdrex накопичує та оприлюднює історії пацієнтів щодо їхнього досвіду лікування в приватній одеській клініці “Одрекс”. Йдеться про людей, котрі вважають себе або своїх рідних постраждалими внаслідок дій персоналу клініки. Вони шукають публічного висвітлення своїх історій та підтримки від тих, хто пережив подібне.
По суті, StopOdrex функціонує як відкрита база даних пацієнтських історій. На вебсайті та в Telegram-каналі руху публікуються анонімні розповіді про помилки в лікуванні, можливі ускладнення після процедур, труднощі з отриманням медичної документації, тривалі судові розглядів та відсутність оперативної реакції з боку офіційних структур. Подібні ініціативи не замінюють ані слідство, ані судовий процес, проте вони запобігають тому, щоб історії пацієнтів губилися в бюрократичній тиші.
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва вважає, що такі об’єднання пацієнтів можуть слугувати сигналом про те, що люди не довіряють наявним у державі офіційним механізмам.
Фото: Оксана Дмитрієва, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Виникнення груп взаємодопомоги пацієнтів у соціальних мережах – це, на мою думку, показник запиту людей на підтримку, роз’яснення та справедливий розгляд. Частково це також свідчить про недостатній рівень довіри до офіційних механізмів. Коли люди шукають захисту один в одного, система має замислитися: чому вони не впевнені, що отримають його в рамках чинних процедур
– зазначила Дмитрієва.
Схожий висновок озвучував і політолог, директор Центру досліджень громадського суспільства Віталій Кулик. На його думку, поява таких рухів, як StopOdrex, є індикатором того, що частина пацієнтів не вірить у здатність системи швидко та ефективно реагувати на потенційні випадки медичної недбалості.
Окремою системною проблемою є багаторічні судові процеси та експертизи у справах про можливу медичну недбалість, через які невизначеність роками триває як для пацієнтів, так і для лікарів.
Необхідно говорити про тривалість розгляду справ, проведення експертиз та судових процесів. Адже справедливість повинна бути не лише об’єктивною, а й своєчасною – як для пацієнта, так і для лікаря. На мою думку, сильна система охорони здоров’я – це система, де функціонує незалежний професійний контроль, зрозумілі механізми реагування та баланс між захистом прав пацієнта і справедливим ставленням до медичного працівника
– вважає Дмитрієва.
Наочним прикладом того, як пацієнти та лікарі роками очікують відповідей у справах щодо медичної недбалості, є історія Світлани Гук. Вона вже шість років намагається з’ясувати причини смерті свого чоловіка після лікування в клініці Odrex.
Схожий сценарій зараз розгортається у справі щодо смерті бізнесмена Аднана Ківана під час лікування в Odrex. Там суд мав розпочати дослідження медичних доказів та допит незалежного експерта-онколога, однак саме в цей момент захист одного з обвинувачених лікарів домоглася передачі провадження до іншого суду. Внаслідок цього процес фактично розпочинається заново.
І чим більше з’являється подібних історій, тим гострішим стає питання – чи спроможна система охорони здоров’я самостійно виявляти можливі лікарські помилки, реагувати на них та запобігати повторенню подібних ситуацій? Водночас Дмитрієва наголошує, що говорити про повну відсутність механізмів захисту прав пацієнтів в Україні було б некоректно.
Пацієнт сьогодні має можливість звернутися до адміністрації закладу, до профільних органів, до Міністерства охорони здоров’я, до Національної служби здоров’я України, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також до правоохоронної системи чи суду. Такі інструменти існують
– додала народний депутат.
Проте, ключове питання полягає не стільки у формальній наявності таких механізмів, скільки в їхній ефективності, оперативності та зрозумілості для людини. І чи функціонують вони як система, котра не лише реагує на проблему, але й запобігає її повторенню. Одним із потенційних рішень Дмитрієва називає створення системи лікарського самоврядування, яка в Україні досі законодавчо не врегульована.
У багатьох країнах значну роль відіграє лікарське самоврядування – професійні організації, які наділені повноваженнями розглядати спірні випадки, проводити фахову оцінку дій лікаря, застосовувати дисциплінарні заходи, виносити попередження, обмежувати чи припиняти право на професійну діяльність, а за необхідності й передавати інформацію до правоохоронних органів. В Україні закон про лікарське самоврядування досі не ухвалений. І це питання варто обговорювати не як формальність, а як один із можливих інструментів підвищення відповідальності та довіри до системи. Адже оцінку складних медичних рішень насамперед мають надавати фахівці, які розуміють клінічний контекст, стандарти лікування та професійні ризики
– резюмувала Дмитрієва.
Водночас вона підкреслила, що така система повинна функціонувати не як закрита корпоративна солідарність “лікар-лікарю” і не як механізм покарання, а як незалежний професійний інститут – в інтересах усієї системи охорони здоров’я України.