Рівень народжуваності у столиці останніми роками неухильно знижується. Наразі він досяг критично низького рівня.
Демографічна криза у Києві не розпочалася з повномасштабним вторгненням — вона формувалася протягом тривалого часу. Однак, з початком великої війни вона стала особливо відчутною. УНН зібрав дані, які наглядно ілюструють динаміку народжуваності в столиці.
Спад народжуваності у місті спостерігався ще до початку повномасштабного конфлікту. Згідно зі статистичними даними, у 2015 році в Києві з’явилося на світ 35 558 немовлят, тоді як у 2019 році ця цифра становила вже близько 30 тисяч. Після 2022 року показник ледь перевищує 19 тисяч. Попри це, столиця залишається лідером за рівнем народжуваності в країні.
На рівень народжуваності впливає низка чинників, спричинених війною: зміни у міграційних потоках, відсутність відчуття стабільності у майбутньому, трансформація гендерних ролей та сімейних моделей — чоловіки перебувають на фронті, жінки виховують дітей самостійно, економічні труднощі та стан здоров’я.
Українці суттєво звузили горизонт планування – для багатьох головним є “пережити цей рік” або навіть “дожити до ранку”. Усе це не сприяє покращенню демографічної ситуації.
Як держава відшкодовує витрати на пологи
Всупереч поширеній думці про недостатні зусилля держави у сфері покращення демографічної ситуації, вона все ж бере активну участь. Зокрема, серед програм медичних гарантій в Україні функціонує програма “Медична допомога при пологах”. Пологи для жінок за цим пакетом послуг є безоплатними – вартість послуг медичним закладам, що мають відповідні угоди, компенсує Національна служба здоров’я.
У рамках програми медичних гарантій, вартість пологів оцінюється приблизно у 20 тисяч гривень. Це стосується як природних пологів, так і кесаревого розтину, включаючи знеболення.
З 2020 року Національна служба здоров’я України виплатила медичним установам столиці всіх форм власності понад 2 мільярди гривень за медичний супровід пологів.
Де народжується найбільше киян
Значна частина цих виплат припала на КНП “Перинатальний центр Києва”, який з 2020 року отримав понад 554 мільйони гривень. Пік виплат спостерігався після об’єднання двох провідних закладів за кількістю новонароджених: 5-го пологового будинку та Перинатального центру, створеного на базі 7-го пологового будинку столиці. До об’єднання, яке повністю завершилося у 2023 році, 5-й пологовий будинок посідав перше місце, а Перинатальний центр – друге.
За статистичними даними, наданими днями Вікторією Білою, яка є нинішнім медичним директором Перинатального центру, а до об’єднання очолювала заклад, у 2017 році вони приймали 7 тисяч пологів. У 2024 році в об’єднаному закладі було проведено 8300 пологів, а на 2025 рік прогнозується 7600. Отже, спад народжуваності відображається і в статистиці закладу, проте він залишається лідером у місті.
Причина цього полягає не лише в обсягах, а й у спеціалізації: сюди скеровують найскладніші випадки з усієї столиці, тут зосереджується майже весь потік передчасних пологів у Києві. Фактично, після об’єднання утворився найбільший перинатальний центр в Україні.
Окремі виплати для найменших
За період дії програм медичних гарантій Національна служба здоров’я України виплатила пологовим будинкам столиці понад 1,1 мільярда гривень за пакетом “Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках”, з яких понад 412 мільйонів надійшло до Перинатального центру. Більше 228 мільйонів гривень було виплачено за програмою, що включає допомогу передчасно народженим немовлятам.
Проте, незважаючи на обсяги підтримки, ситуація залишається складною. Проблема полягає в тому, що поки медики в екстремальних умовах докладають зусиль для збереження кожного життя, українки, які залишаються в країні, не поспішають народжувати. Поки мільйони українців перебувають за кордоном, поки чоловіки на фронті, поки горизонт планування сім’ї обмежується наступним обстрілом – жодні компенсації чи якісні медичні послуги не зможуть відновити народжуваність до довоєнного рівня.