Протягом чотирьох років вартість квітів зросла щонайменше вдвічі. Представники великої та малої бізнес-сфери роз’яснюють, як формується ціноутворення та змінюються тенденції у сфері квітів.
Повномасштабна агресія кардинально вплинула на майже всі сектори української економіки. Квітковий бізнес, не став винятком. Для індустрії, що базується на емоціях, святкових миттєвостях та традиції дарувати красу, війна стала справжнім випробуванням.
Катастрофічне зменшення попиту в перші місяці вторгнення, перебої з електропостачанням, логістичні перешкоди, мобілізація персоналу та значне зростання вартості електроенергії – лише частина проблем, з якими зіткнулися виробники та реалізатори квітів.
«Главком» провів розмову з представниками цього бізнесу різного масштабу, аби висвітлити, як галузь долає випробування війни.
«Квіти не зникли…»
На початку повномасштабного вторгнення виробничі потужності одного з найбільших виробників троянд – компанії «Асканія-Флора» – опинилися фактично в зоні бойових дій.
Керівник підприємства Валерій Горбань пригадує: перші тижні були сповнені повної невизначеності. «Як і всі підприємці України, ми спочатку не знали, що буде далі і як діяти. До того ж квіти вимагають постійного догляду 24/7. Лінія фронту проходила приблизно за чотири кілометри від нас, поруч падали снаряди, лунали вибухи ракет», – розповідає він.
Підприємство, розташоване у селі Квітневе поблизу Броварів, тимчасово призупинило виробничі процеси, проте догляд за рослинами продовжувався. У квітні 2022 року, після відходу російських військ з Київщини, теплиці поступово відновили свою діяльність.
Попит на квіти значно скоротився на початку війни, однак вже з травня 2022 року ринок почав демонструвати ознаки пожвавлення. «У 2023 році ринок почав відновлюватися. А у 2024-2025 роках ми фактично повернулися до довоєнних обсягів, незважаючи на окупацію деяких територій та евакуацію населення», – зазначає Горбань.
За роки повномасштабної війни витрати на вирощування квітів зросли майже вдвічі фото: glavcom.ua
Більше того, за словами керівника компанії, попит на троянди наразі навіть дещо перевищує довоєнний рівень. Хоча традиційні пікові дати, як-от 14 лютого чи 8 березня, зараз не забезпечують такого обсягу продажів, як раніше, структура попиту зазнала змін. Наприклад, значно зросла популярність Дня матері, а також люди частіше почали придбати квіти без особливого приводу, для створення затишку вдома. «Люди прагнуть відчувати свято щодня. Тому почали частіше купувати квіти просто так», – говорить Горбань.
Окремий сегмент попиту формують військовослужбовці, які приїжджають додому у відпустку чи на ротацію. «Ми часто спостерігаємо, як чоловіки купують великі букети і їдуть до своїх родин. Це надзвичайно надихає», – ділиться підприємець.
Однак не всі виробничі потужності квіткової компанії вдалося зберегти. Внаслідок бойових дій частково було знищено теплицю площею 2,3 гектари, розташовану за кілька кілометрів від основного комплексу. Компанія вирішила не відновлювати її, а модернізувати наявні неушкоджені потужності: переходять на LED-освітлення, встановлюють власні системи генерації електроенергії для подолання відключень, обладнують системи охолодження.
Вирощування квітів за час війни стало значно дорожчим. Основні витрати пов’язані з енергоносіями, газом та заробітною платою персоналу. За оцінками виробника, собівартість продукції зросла приблизно на 50%. «Зростання собівартості зумовлює зростання ціни продукції», – пояснює Горбань.
У 2019 році компанія модернізувала виробництво, зокрема, була встановлена надсучасна лінія сортування фото: glavcom.ua
Окремою проблемою є відключення електроенергії. Для тепличних господарств електроенергія є ключовим ресурсом, оскільки освітлення безпосередньо впливає на ріст рослин. «Іноді через відключення ми можемо використовувати лише половину потужності освітлення. Це призводить до втрати частини виробничого циклу», – пояснює бізнесмен.
Особливу складність становить нестача кадрів через мобілізацію. Квітникарство не допускає перерв: рослини потребують уваги цілодобово, без вихідних. «Якщо когось мобілізують, у нас порушуються робочі ланцюжки – потрібен час для їх відновлення. Це наші щоденні виклики», – визнає Горбань.
Ще одна системна проблема – контрабанда імпортних квітів. За словами виробника, до певного часу митниця фіксувала лише 5% від реального обсягу імпорту. «Ми не заперечуємо проти конкуренції, – зауважує Горбань. – Але вона має бути чесною: ми сплачуємо податки, а квітка, що потрапляє без митного оформлення, – ні».
За словами Горбаня, наразі вітчизняний виробник контролює трохи більше 50% ринку троянд. Решта – імпорт, переважно з Еквадору, Кенії та Колумбії.
У теплих країнах квіти часто вирощують у відкритому ґрунті або в легких теплицях. Це суттєво знижує витрати виробників, адже рослини не потребують дороговартісного опалення чи постійного додаткового освітлення.
Водночас українські виробники підкреслюють іншу перевагу – свіжість. «Наша квітка зрізається і майже одразу потрапляє до споживача. Імпортна проходить тривалий шлях – авіаперевезення, аукціон, транспортування. Це може тривати тиждень», – пояснює Горбань. За його словами, у вітчизняних теплицях активно застосовують біологічний захист рослин – природних комах, які знищують шкідників. Імпортна квітка, навпаки, нерідко проходить хімічну обробку для збереження товарного вигляду.
Теплиці з вирощування троянд компанії «Асканія-Флора» фото: glavcom.ua
Незважаючи на все, компанія має амбітні плани – збільшити обсяги виробництва. Проте масштабування можливе лише після завершення війни. «Бізнес такого типу вимагає значних інвестицій. Кожне рішення коштує дорого. А ризики нікуди не зникли», – підсумовує керівник «Асканії-Флори».
Мільйон євро на смітник: початок з нуля
З зовсім іншого боку ринок сприймають продавці та імпортери квітів. Про те, як війна стала шоком для галузі, «Главкому» розповіла Олена Сторчак, директорка компанії «Украфлора», яка є лідером з імпорту та продажу квітів і рослин в Україні. «Це не харчі і не медикаменти – не товар першої необхідності. Тому для нашого ринку війна стала дуже серйозним випробуванням», – зазначає вона.
Попит на квіти, свідчить директорка, помітно зменшився. Причин декілька: частина українців виїхала за кордон, доходи населення скоротилися, а пріоритети під час війни змінилися. Проте українці, як і раніше, купують квіти переважно на свята.
У лютому 2022 року на складах були величезні партії квітів – їх готували до 8 березня, головного свята для галузі. Частину товару було відправлено в регіони, але він повернувся назад і зіпсувався через відсутність електроенергії. Загальні збитки – понад мільйон євро, і все це опинилося на звалищі, констатує Сторчак.
Після цього компанія фактично розпочала свою діяльність заново. У команді залишилося лише близько десяти осіб – усі виконували будь-які функції без чіткого розподілу обов’язків. «Я телефонувала кожному співробітнику і чесно казала: можу запропонувати зарплату лише 10 тис. грн. Хто погодився – той повернувся», – розповіла директорка.
Відновлення почалося з очищення складів та порятунку того, що залишилося після псування продукції.
Імпортні квіти прибувають в Україну з Нідерландів, де знаходиться найбільший квітковий аукціон фото: ukraflora.ua
Згодом в імпортерів виникла інша проблема. У квітковому бізнесі закупівлі працюють за принципом відкладеної оплати: іноземні постачальники відвантажують товар, а українські компанії розраховуються пізніше. Однак після початку повномасштабної війни партнери почали вимагати погашення старих боргів. Водночас на початку 2022 року Україна запровадила валютні обмеження: бізнес фактично не мав можливості переказувати валюту за кордон за багатьма контрактами. Через це компанія опинилася в замкненому колі – постачальники вимагали оплату, але провести платежі було майже неможливо. Компанія зверталася до Міністерства економіки, Торгово-промислової палати та Офісу президента, щоб їм дозволили переказати кошти на іноземні рахунки. «Ми пробували все», – каже Сторчак. За кілька місяців ситуацію вдалося врегулювати і відновити постачання.
Сьогодні компанія функціонує, проте досягти довоєнного рівня поки що не вдається. Минула зима виявилася особливо складною через сильні морози та регулярні відключення світла. Квітковий бізнес надзвичайно залежить від температурних умов: зрізані квіти потребують охолодження, а горщикові рослини – стабільного тепла.
«Рахунки за електроенергію зросли вдвічі. Ми працювали на генераторах, постійно ремонтували їх і купували пальне», – розповідає директорка. Також значні кошти компанія витрачає на логістику. Через закритий повітряний простір квіти спершу доставляють до Амстердама, а вже звідти – автомобільним транспортом в Україну. «Зросли витрати на логістику, змінилися тарифи, а також спостерігається відчутний дефіцит водіїв, значна частина яких мобілізувалася», – пояснює Сторчак. За її словами, частка вітчизняної продукції в загальному обсязі продажів компанії становить не більше 10%. При цьому українська продукція часом навіть дорожча за імпортну, оскільки внутрішні витрати на її вирощування суттєво зросли.
«Наразі виживання є дуже складним. Там, де не було резервів або власники приміщень не зменшили орендну плату, багато малих підприємств просто припинили свою діяльність», – зазначає Сторчак.
«Один у полі воїн»: як функціонує малий квітковий бізнес
Поки великі корпорації підраховують збитки та оптимізують логістичні ланцюжки, малі господарства тримаються виключно завдяки відданості своїй справі. Як функціонує квітковий бізнес у прифронтовому місті, «Главкому» розповіла засновниця розплідника «Зелений рай» Людмила Захаваєва. Вона вирощує гортензії – різноманітні, вибагливі, дуже популярні в Україні рослини. Самостійно, без найманих працівників, вже понад сім років.
Харків – місто, де вже чотири роки щодня лунають вибухи. Незважаючи на це, замовлення не припинялися.
«Люди телефонували, писали через соціальні мережі. Від кожного чулося: краса рятує світ. Квіти хоч трохи відволікають від того, що відбувається навколо», – ділиться Людмила.
Людмила Захаваєва доглядає за гортензіями сама – наймати працівників у такий час вона вважає розкішшю фото з архіву власниці розплідника
Труднощі – ті самі, що й у всіх: значне зростання вартості електроенергії, води, добрив. «Виживати зараз дуже складно. Я тримаюся лише тому, що працюю сама. Якби були наймані працівники, цей бізнес був би просто нерентабельним», – говорить власниця розплідника.
Також у рази подорожчав посадковий матеріал. Нові сорти доводиться замовляти з Європи, але інколи постачальники припускаються «пересорту» – це коли замість замовленого сорту надсилають зовсім інший, пояснює Людмила.
За словами квіткарки, попит на гортензії в Україні залишається стабільно високим навіть під час війни. Покупці є не лише в Харкові – багато замовлень надходить з Києва та інших міст. А колись гортензіями Людмили цікавилися навіть з Греції.
Кароліна Терещенко, «Главком»