Політолог Ігор Тишкевич: Не варто очікувати прихильності від Польщі – натомість варто очікувати віддаленої підтримки
Фото: ФБ Кароль Навроцький / ФБ Ігор Тишкевич
Польща, головний сусід України, призначила нового президента. Хоча Кароль Навроцький пов’язаний з політичною групою, яка історично була прихильна до Києва, певні застереження щодо нашої країни залишаються. Політичний аналітик Ігор Тишкевич коротко обговорив, чого ми можемо очікувати від нового лідера Польщі.
Підтримка України продовжиться
– Кароль Навроцький часто використовував антиукраїнську риторику під час своєї передвиборчої кампанії, проте зараз він говорить про зміцнення добрих відносин з Україною. Чого ж нам справді від нього очікувати?
– Нам слід очікувати посилення уваги до питань історичної пам’яті та захисту польського ринку від українських товарів.
– Однак він публічно підтримував антиукраїнські вимоги польських ультраправих, такі як протидія членству України в НАТО…
– Він заявив, що допомога Україні відповідає власним інтересам Польщі. Ключовим терміном тут є «підтримка». Загалом, кожне суспільство має свої ультраправі фракції, але Навроцький не є ультраправою фігурою; він також взаємодіє з поміркованими правими виборцями.
У кожній країні є праві партії, які ставлять на перше місце національні інтереси. Польський президент, схвалюємо ми це чи ні, ставитиме на перше місце польські національні інтереси над українськими. Обов’язок будь-якого лідера — захищати насамперед свою країну. Обговорення інтересів сусідньої країни може бути визнано державною зрадою згідно з Кримінальним кодексом будь-якої країни.
– З огляду на історичні питання, чи варто очікувати виникнення подальших проблем?
– Звичайно, Навроцький, як лідер правого спрямування, зосередиться на темах історичної пам’яті. Цього слід було очікувати, враховуючи його виборчу базу, і він не може це ігнорувати. Його попередня посада в Польському інституті національної пам’яті підкреслює його відданість цим питанням, які знаходять відгук у нього та його прихильників. Тому цілком логічно, що це залишатиметься для нього важливою темою.
– Наскільки це може загострити наші відносини з Польщею?
– Незважаючи на це, ми зіткнемося зі спірними питаннями з Польщею, які залишаються невирішеними й донині. По-перше, так, якщо розглядати питання історичної пам’яті, то воно наразі дуже політизоване. На жаль, Україна та Польща не перевели цю тему в рамки виключно історичної дискусії серед експертів.
Історичні розбіжності (тема Волинської трагедії) активно обговорювалися Навроцьким під час виборчої кампанії. Фото: FB Кароль Навроцький
Польща й надалі залишатиметься головним центром для України
— Чому це не перекладено?
– Дійсно, це має бути взаємний прогрес, що вимагає зусиль з обох сторін.
– Однак, нинішній президент Польщі Анджей Дуда висловив своє невдоволення тим, що українці підходять до нього з «емблемами Бандери»?
– Хочу ще раз наголосити, що в політиці історичні питання не мають вирішення. Наші політики обговорюватимуть пацифікацію (вигнання українців під час операції «Вісла» в 1940-х роках), а поляки – Бандеру тощо. Це триватиме доти, доки політики не погодяться відкласти ці питання та продовжувати без них.
– Так, Україна вже дозволила Польщі ексгумувати останки поляків, які загинули під час Волинської трагедії…
– Знову ж таки, немає потреби піднімати це питання на політичний рівень чи шукати в цьому політичної вигоди. Це слід залишити історикам. Чому ми повинні вимірювати себе кількістю могил?
– Донедавна Польща була головним логістичним центром для всіх поставок до України. Чи збережеться цей статус і за нового президента?
– Це залишиться незмінним. Роль Польщі як центру для України також міцно вкорінена в її власних економічних, політичних та військових інтересах. Невиконання цієї ролі призведе до фінансових втрат для Польщі та створить ускладнення, якщо Україна похитнеться. Звичайно, Польща продовжуватиме бути цим центром. Однак, що стосується торгівлі, Варшава висуватиме значні запити щодо різних практик напівконтрабанди з України та активно протидіятиме заниженню цін на сільськогосподарську продукцію з нашої країни. Зокрема, будуть обговорення квот та обмежень продажу на польському ринку. Так, ми зіткнемося з певними викликами тут, і Києву доведеться вести переговори з Варшавою щодо квот та обмежень на продаж українських товарів у Польщі.
Польща є союзником, але економічна «хімія» має більше значення
– Наразі в Польщі, здається, панує думка, що українці заполонили країну, що викликає невдоволення серед польського населення.
– Найменше від цього постраждали українці. Наші співвітчизники фактично допомагають Варшаві протидіяти квотам, запровадженим Європейським Союзом для мігрантів з третіх країн – Близького Сходу, Африки, Азії. Таким чином, Польща продовжуватиме висловлювати занепокоєння щодо квот ЄС для мігрантів, фактично приймаючи лише українців. Це називається управлінням міграційною політикою. Варшава прагне мати право вирішувати, кого приймати.
Для поляків українці є кращими за неконтрольованих мігрантів з Близького Сходу. Вони становлять меншу загрозу безпеці, принаймні з їхньої точки зору. Одна ситуація стосується Сирії, інша — України. Загалом, Польща заохочуватиме українців працювати, робити це легально, сплачувати податки та витрачати свої заробітки в Польщі. Це свідчить про те, що цей сегмент українців не зіткнеться з жодними проблемами.
Однак інших українців, які проживають там напівлегально, також не виселять. Їх також заохочуватимуть до пошуку роботи. Якщо вони працевлаштовані, у них не буде жодних проблем.
– Чи справді Польща намагається створити напруженість у відносинах з Європейським Союзом?
Источник: kp.ua